“Кидали березові дрова у піч, щоб зберегти чистоту домашнього вогнища і забезпечити здоров’я чоловікам”. · с. 13сторінка оригіналу ↗
УКРАЇНСЬКІ СИМВОЛИ
Слово Просвіти, №05 за 2008 рік
У фольклорі збереглося замовляння (подаємо за Г. Лозко): Прошу, березко, рушати в купіль, Щоб моє серце всім було любе. Прошу, березко, в добру годину, Щоб тільки добре не знало спину. Прошу, березко, у купіль6воду, Щоб мала доня файненьку вроду. Кидай, березко, під ноги рутку, Щоб моя доня не знала смутку. В іншому замовлянні від грудної жаби сказано: “Кину жабу під березовий кущ, щоб не боліло, щоб не щеміло”. При цьому над хворим тримали сплетені березові гілочки, прохаючи для нього зцілення. У деяких місцевостях навколо берези в полі чи десь на пагорбі водили родові ритуальні хороводи з проханням здоров’я, щасливої долі дочкам, щоб майбутній чоловік не був пияком і діти не хворіли. У весільному обряді велику роль відігравали не лише барвінок, сосна, вишня, а й береза. Подекуди на Буковині в суботу бояри заклечували березовим віттям світлицю молодої: Гой, березо, кора біла, Ввійди в мою хату, Як я буду з ріднов хати Та й си виряджати. Най внесуть тя мні бояри, Вчепля на ківочки, Би нічим я не зваляла Шлюбної сорочки… У неділю, коли молоду виряджали до шлюбу, світівки (світилки, дружки) збирали те віття, освячували в церкві й передавали матері молодого, щоб поначіплювала у своїй світлиці на родову чистоту (Г. Маковій). Гілку берези, що зрослася з гілкою дуба, застосовували в любовній магії для поєднання пари (дівчина з цією гілкою берези обходила навколо парубка, а часом напувала його відваром цієї гілки). У деяких поліських селах під час поховання накривали тіло померлої жінки гілками берези. На Чернігівщині вважали, що береза, яка росте близько біля хати, провокує жіночі хвороби. У Карпатах існувало повір’я: якщо якийсь одружений чоловік (батько дітей, дід) ненавмисне посадить біля хати березу, то в сім’ї хтось помре. Нарости на стовбурі, за повір’ям, з’являються від людських прокльонів, жіночої лайки. Вислів “збиратися в берізки” (або вишеньки) означає погано почуватися, готуватися до смерті. Дані про березу досить суперечливі щодо позитивних та негативних конотацій, хоча, слід наголосити, переважають позитивні. Деякі негативні значення було принесено запровадженням християнства: за легендою, береза — прокляте Богом дерево, бо прутами з неї нібито шмагали Христа. Цікаво, що в народній пісні зустрічаємо такий образ: “Била мене мати березовим прутом, //Щоби я не стояла з молодим рекрутом”. У слов’янських баладах поширений мотив, що на могилі хлопця виростає дуб (дубочок), а на могилі дівчини — калина або береза.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
