Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Бог дає свято своє велике на радість добрим людям”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

СПОГАДИ ПРО СВЯТКИ

Слово Просвіти, №05 за 2008 рік

ми Миколою та Варварою, а з портрета усміхається Тарас Шевченко… Натхненник вертепу, його режисер — “курінний” та добрий друг нашого музею — художник Олександр Кравченко. Особливе захоплення глядачів викликав східний цар у виконанні доцента університету “КРОК”, викладача міжнародних відносин Моми. Уродженець Республіки Бангладеш, що нині живе і працює в Україні, він досконало володіє мовою і називає себе українцем. Ось так пройшли зимові свята в маленькій хаті на мальовничій околиці Києва, традицією якої стало шанування Тараса, не формальне, а людяне. У земному житті поет зазнав багато лиха, в його спогадах про дитинство знаходимо розповідь про сирітське Різдво після смерті матері. Він любив це свято, згадуючи його й Україну в далеких безкраїх степах за Аралом. “На самий Свят-Вечір, — писав Шевченко з Оренбурга в листі до А. Лизогуба 29 грудня 1849 року, — сиджу собі один-однісінький у хатині та журюся, згадуючи свою Україну і тебе, мій друже єдиний. Думаю: от Бог дає і свято своє велике на радість добрим людям, а мені нема з ким слова промовить. Аж гульк! Входить в хатину добрий Герн і подає мені ваш лист. Господи милостивий! Як я зрадів! Наче батька рідного побачив або заговорив з сестрою на чужині!” Навіть за тих умов він зберіг непохитну віру в Христа, велику любов до рідного краю, надію повернутись і побачити Дніпро. Саме вона не дала йому померти там, і сам він став прикладом віри, надії та любові в духовно порожньому і жорстокому світі, який, здається, залишається таким і нині. Але Віфлеємська зоря знову й знову освячує всесвіт, ведучи людей, що блукають у темряві, до вічного Христового світла. Це основа нашої віри у перемогу добра над злом, життя над смертю. З нею йдемо в завтрашній день. школи спробували розіграти традиційну волинську вертепну драму. Після свята Водохреща у міському палаці культури відбувся конкурс за різними номінаціями: “Різдвяний вертеп”, “Новорічна Маланка”, “Зоомістерія (Кінь, Коза)”. Зарубіжні гурти не брали участі у конкурсі, вони виконали показові виступи. А переможцями у своїх номінаціях стали ансамбль “Вербиченька” з Харківщини (кер. Ольга Коваль), фольклорний ансамбль з Нового Корця (кер. Людмила Кічановська), “Ранкова роса” з Рівного (кер. Юрій та Алла Ковальчуки), “Веселковий дощик” з Рівного (кер. Вікторія Кондратюк). На гала-концерт до Рівного з Луцька прибув Генеральний Консул Республіки Польща Томаш Яніс. Від міської влади учасників привітав та вручив їм грошову премію начальник управління освіти Віталій Новак. Усіх учасників нагородили цінними подарунками та грошовими преміями, які ще мають виділити з обласного бюджету. Автор та керівник проекту, культуролог Микола Федоришин, голова обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” подякував усім, хто допоміг організувати це свято-феєрію: Всеукраїнському товариству “Просвіта” імені Т. Шевченка, Рівненській обласній раді, міській раді, палацові культури “Текстильник”, Рівненським обласним організаціям партії “Батьківщина”, Української народної партії, Народної партії.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин