Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 16сторінка оригіналу ↗

ТИЖНЕВИК ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА» імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Слово Просвіти, №05 за 2008 рік

Юлій Цезар у своїх “Нотатках” згадує про турів, схожих на свійських корів, але з великими рогами, що вільно жили у І ст. до Р. Х. у долинах Німеччини. На той час дикі тури на півдні Європи вже були винищені, на сході ж вони прожили ще 16 століть. Останній з них упольований мисливцями на початку XVII століття у Польщі. Увічнилися вони у стародавніх малюнках та назвах річок і сіл — як-от Турія і Турійськ на Волині або Туриця, Тур’я Пасіка на Закарпатті. Та головне, що від них походять свійські корови; найбільше схожа на тура сіра українська порода. Підкорення турів людиною зробило їх фізично безсмертними. Давні єгиптяни обожнювали бика Апіса, фінікійці ж та інші західносемітські народи поклонялися богові Ваалу. Цей був у людській подобі, але з бичачими рогами. А у латинян була приказка: “Що дозволено Юпітеру, то бикові зась”. В уяві давніх римлян бик аж ніяк не дорівнював божеству; навпаки, протиставлявся всемогутньому як хтось безперечно нижчий. Достатньо й того, що цю тварину приносили в жертву Юпітерові… До речі, саме биків, якщо вірити візантійському історикові Прокопію Кесарійському, ще у VI столітті слов’яни жертвували “творцеві блискавок” — очевидно, богу Перунові. І після прийняття християнства у наших предків певний час зберігався обряд заколювання бика на “громові свята”, у липні, в день пророка Іллі, образ якого пов’язаний з хмарами і дощем. Для них тур був не просто жертвою мисливських забав. Повагу викликали його сила й лють, обернені на нападників. Коли бики спокійні, вони вайлуваті, але захоплює їхня сміливість і рішучість у моменти небезпеки. При цьому вони вправно діють єдиною зброєю — рогами, і нерідко виходять переможцями. Володимир Мономах у своєму “Повчанні” розповів дітям: “Два тури кидали мене рогами разом з моїм конем”. Розуміємо, що це перебільшення, але все одно вражає! Пізніше автор

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин