Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Постаті · “Надійна це річ — пам’ять народна”. Олесь Гончар · с. 8сторінка оригіналу ↗

ПРЕДКИ АВТОРА ГІМНУ БУЛИ ЧУБАМИ?

Слово Просвіти, №05 за 2009 рік

неприйнятний для радянської влади. П’ЯТЬ ТИСЯЧ НАРОДНИХ ТЕКСТІВ Зрештою, не лише віршем “Ще не вмерла Україна” сколихнув українську ментальність Чубинський. Чого вартий, приміром, його уже згаданий семитомник “Труди етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край”! Там зібрано майже 5000 записаних “в народі” пісень, обрядів, казок, інших цікавинок. — Зібрати таку унікальну колекцію за кілька років — це справжній подвиг, — констатує жителька Перемилівки Марія Санжар. — Цей висновок роблю із власного досвіду, адже в молодості на рідних теренах також збирала українські народні пісні. Списала ними два загальні зошити. Назбиралося до двох десятків текстів, а на цю роботу витратила кілька років. Тому розумію цінність колекції Чубинського, в якій майже п’ять тисяч народних текстів. ВІН САМОТУЖКИ ЗРОБИВ СТІЛЬКИ, ЯК АКАДЕМІЧНИЙ ІНСТИТУТ Багатогранний талант Павла Чубинського, причетність його родоводу до перемилівських теренів послугували для літературно-мистецького свята у селі Перемилівці, організованого з наго- Урочистості продовжились покладанням квітів до пам’ятника Павлу Чубинському. Представники обласної й районної влади, політичних партій, громадських організацій, релігійних конфесій, громадськості Київщини, науковці вклонилися Павлу Платоновичу. Із вітальним словом звернувся автор першої в Україні книжки про життєвий і творчий шлях П. Чубинського, голова республіканського комітету з відзначення 20 років тому 150-річного ювілею з дня народження П. Чубинського Дмитро Семенович Чередниченко. Це він закликав Україну: “Ми мусимо до Нього прийти”. До присутніх звернулися представники влади, громадських організацій: А. Ковальчук, учасник ініціативної групи зі встановлення хреста на умовній могилі П. Чубинського 1989 року, голова районного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, генерал-полковник Міжнародної асоціації “Козацтво”, голова Міжнародного фонду імені П. Чубинського, який знайшов залишки садиби Павла Платоновича в селі Чубинському і встановив пам’ятний знак, Олександр Конечний. Урочистості завершилися в актовій залі районної державної адміністрації презентацією книжки “Народознавець Чубинський та його доба” (автор — дослідник-краєзнавець Андрій Зиль) та концертом фольклорно-етнографічних колективів Київщини. ди 170-річчя з дня народження славного українця. Ініціатором дійства стала завідувачка місцевої бібліотеки Ірина Андрухова, яка розповіла чимало цікавих фактів з біографії поета й етнографа. Продовжуючи тему “Чубинський—Україна—Перемилівка”, заступник голови Млинівської райдержадміністрації Світлана Гасяк наголосила на значущості творчого доробку автора українського гімну для нинішнього покоління. Загалом, як зауважила Світлана Анатоліївна, Чубинський самотужки зробив стільки, скільки до снаги цілому академічному інститутові, а розмаїття народнокультурної традиції, яке зумів зафіксувати Павло Платонович зі своїми соратниками, сподвижниками, стало резонансною подією і явило світові українство. Пристрасне слово про Павла Чубинського мовили також професор Володимир Гайбонюк, композитор Анатолій Андрухов (до речі, обидва — вихідці з тутешнього краю), письменник Микола Пшеничний. Найтрепетнішою миттю торжества стало виконання гімну “Ще не вмерла Україна”, коли кожен із школярів поклав руку на серце. Від цього, здалося, навіть похмурий на портреті Павло Чубинський неабияк порадів… У достовірності цієї прізвищної зміни переконані мешканці села Перемилівки Млинівського району, де у XVIII столітті жили засновники роду автора слів гімну України — його прапрадід Казимир та прадід Франц, який охрестився у православ’я з католицизму і почав іменуватися Петром, а пізніше придбав земельний наділ під Києвом, де й народився Павло Чубинський. Принаймні у церковно-реєстровій книзі 1718 року Казимир значився під прізвищем Чуб, а далі, цілком імовірно, це прізвище потрапило під вплив сусідньодержавних аналогів.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин