Про-читання · “Демократія починається з внутрішньої потреби людини в свободі, з усвідомлення власної гідності”. · с. 13сторінка оригіналу ↗
ЦЕ ЗНАКОВЕ ЧИСЛО Львівському видавництву “Сполом” — тринадцять років
Слово Просвіти, №05 за 2009 рік
Микола ПЕТРЕНКО
Хоч би що там було, а число тринадцять має якусь знакову силу в людському житті, в суспільних чи виробничих взаєминах. Для кожного з нас воно єднається з Тарасовою долею — чеканням наступного етапу життєвого шляху. Отож львівське видавництво “Сполом” і вирішило відзначити свою тринадцяту річницю з обнадійливими підсумками, з перспективою подальшого розвою. Вечір з цієї нагоди відбувся у Львівському палаці мистецтв і зібрав чималий гурт творців книги та їхніх прихильників. Почався він звітом головного редактора видавництва Галини Капініс. А звітувати було про що: число виданих книжок, а це насамперед художня література, сягав півторатисячної позначки. Заслуга видавництва насамперед у тому, що воно зуміло згуртувати міцний творчий колектив, передусім провідних членів Львівської письменницької організації. Серед постійних авторів “Сполому” — Ігор та Ірина Калинці, Богдан Стельмах, Марія Людкевич, Роман Лубківський, Василь Стефак і Левко Різник, Ігор Павлюк, Богдан Чепурко, Валерій Шевчук, Марія Чумарна, Олесь Дяк, Марія Якубовська, Іван Гущак. Цей список можна було б потроїти. Варто зазначити, що чимало авторів видали тут не одну книжку: московський україніст Віктор Ідзьо і відомий поет Богдан Стельмах — по два десятки, Евеліна Шегедіна — сімнадцять, автор цих рядків — тринадцять, Ярослав Камінецький, Ігор Павлюк, Роман Качурівський, Олесь Гордон, Марія Людкевич, Олесь Дяк, Володимир Бондаренко, Василь Щеглюк, Христина Сніжна і ще низка відомих авторів — по п’ять, шість, сім чи вісім. Плідними авторами були й нині покійні Галина Гордасевич і Роман Бачинський. Багатьом авторам видавництво йшло назустріч, частково чи й повністю беручи на себе поліграфічні видатки. Хочеться назвати бодай кілька із резонансних видань: “Легенди Львова” Ю. Винничука, “Близьке і далеке” Ірини Калинець, “Лицарі пера і чарки” М. Петренка, “Бойовий гопак” В. Пилата, “З початку світу. Україна в символах” М. Чумарної (ця книжка виходила подвійним накладом). Також двічі виходило “Зів’яле листя” І. Франка (українською й англійською мовами, в перекладах І. Теплого), тричі передруковували “Волинь” У. Самчука. Серія патріотичних видань становить значну частку в доробку видавництва. Це передусім історія України, трагедія Закерзоння, тема ОУН-УПА. Поміж багатьох книжок унікальне видання “Феномен Степана Бандери” (двічі) Є. Перепічки, “Про наших великих духом” М. Феллера, “Атентат” Б. Стельмаха, “Священики Закерзоння: хроніка репресій” (укр. і англ. мовами) А. Путько-Стех, “УПА згідно зі свідченнями німецьких та радянських архівів” В. Ідзя (три наклади), інші. Усі вони виготовлені з любов’ю, що передавалася від видавців до читачів. Далеко за межі Львова пролинула слава чудової серії “Лірика”, де вже побачили світ томики І. Франка, В. Симоненка, Б. І. Антонича, Є. Плужника, О. Олеся, Д. Фальківського, І. Калинця, Б. Стельмаха, І. Павлюка та ще кількох своєрідних авторів. Не кожне видавництво зважується на видання книжок зі світу музики, а “Сполом” вирішив пошукати себе й тут. Перші результати — своєрідні видання колядок, дорослі й дитячі пісенники, солоспіви І. Майчика на вірші Б. І. Антонича, та ще однієї пари побратимів — пісень трагічно загиблого І. Білозора та В. Івасюка на тексти Б. Стельмаха. “Сполом” підняв із забуття ім’я українського канадця Б. Весоловського, пісні якого нині набувають другого популярного звучання. А ще книжки з духовного світу музичних подвижників М. Скорика, І. Крих, дослідження О. Зелінського, В. Камінського та інших авторів. Окремо слід відзначити співпрацю видавництва з дитячими бібліотеками, і не лише Львівщини, обов’язкове надання частини накладу дитячих видань сиротинцям, особливо на день Святого Миколая чи на Великдень. За даними Книжкової палати України, “Сполом” за кількістю видань увійшов у десятку найпродуктивніших видавництв України. А львівські письменники полічили, що дев’ять із десяти їхніх книг надруковано саме тут. На наших очах відбулося становлення “Сполому” — від перших кроків, від долання майже непереборних бюрократичних перепон до визнання і підтримки, хоч скарг від керівників “Сполому” — співорганізаторів і співвласників директора Олега Дука і головного редактора Галини Капініс не бракує. На вечорі звучала впевненість, що суспільство і влада, широкий авторський і громадський загал дедалі чіткіше усвідомлюватимуть значення книжки для становлення і розвитку самосвідомості народу, особливо дітей, молоді, що труднощі долатимуться спільними силами, і що на читачів чекатимуть ще сотні прекрасних книжок. Прихильні до “Сполому” львівські письменники вирішили привітати своїх видавців збіркою веселих вітань, з дотепними шаржами на видавців і автуру, з пародіями на них, гуморесками, епіграмами. Книжку цю видало дружнє видавництво “Ліга-Прес” — для “домашнього” вжитку.
Ніна ГНАТЮК Фото Сергія МАРЧЕНКА
В “Укрінформі” відбулася пресконференція Оксани Пахльовської, письменниці, культуролога, професора Римського університету “Ла Сап’єнца”, доктора філологічних наук. І хоч презентація її фундаментальної книжки “Ave, Europa!” пройшла зовсім недавно в Українському домі та привернула увагу численних журналістів і громадськості, відбулися зустрічі пані Оксани зі студентами і викладачами Київського національного університету імені Т. Шевченка, колективом Інституту літератури імені Т. Шевченка НАН України, все-таки інтерес до цього видання та його авторки не зменшився. Розмірковуючи про сучасне суспільно-політичне й економічне становище України, Оксана Пахльовська відверто і не без гіркоти зазначила, що Україна зараз нагадує їй “Титанік”, який несеться на айсберг, не знаючи, де той перебуває. Одна з версій катастрофи сумнозвісного пароплава полягає в тому, що, будуючи його, замість сталі використано залізо, замість цвяхів найвищого ґатунку — гвіздки низької якості. Все це було зроблено заради заощадження. Результат відомий. Чи не так з Україною: заощаджують на освіті, культурі, книговиданні, економлять на українських культурних центрах за кордоном. Це призводить до того, що відбувається люмпенізація суспільства, відмирання його культурної складової, заміна високих зразків духовності сурогатом. У всьому цьому — страшна метафора катастрофи. Вона ще невидима, але вже чітко означені її фраґменти. Оксана Пахльовська ще раз нагадала, що вона не ідеалізує Європу. Але Європа при всіх своїх кризах, проблемах, вадах зуміла побудувати суспільство, де нема приниження будь-якої нації, де проти людини іншої мови, віри не застосують не лише зброї, а й поганого слова. Зовсім інше бачимо в євразійському просторі. Один з політологів назвав його “експортом гробів”. Процеси придушення людської свободи, “інакомислія” тут поглиблюються. Демократія починається з внутрішньої потреби людини в свободі, з усвідомлення власної гідності. Помаранчева революція показала, що Україна потребує демократії, як
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
