Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Суспільство · “Якщо хочемо, щоб в Україні було нормальне суспільство, потрібно почати з сім’ї, а саме — з пріоритету матері й дитини”. · с. 13сторінка оригіналу ↗

МИКОЛА ШКУРКО ПРОТИ СВІТЛАНИ ТОЛСТОУХОВОЇ уу ввииззннааччеенннніі ггееннддееррннооїї ппоолллііттииккии.. А ВИ?

Слово Просвіти, №05 за 2011 рік

Надія ОНИЩЕНКО, м. Ніжин Фото Олександра ВАСИЛЕНКА Генеральний директор просвітньо-виробничо-комерційної фірми “Сяйво” Микола Шкурко отримав письмове запрошення взяти участь у Всеукраїнському конкурсі на дотримання гендерної рівності працедавцями України в рамках проекту ЄС “Права жінок та дітей в Україні — комунікаційний компонент”, підписане заступником міністра у справах сім’ї, молоді та спорту Світланою Толстоуховою. Мета конкурсу — спонукання бізнес-компаній, що працюють в Україні, запроваджувати гендерні підходи, забезпечувати умови для поєднання сімейного та професійного життя, пропагувати найкращі зразки у галузі рівності жінок і чоловіків. На адресу Міністерства Микола Шкурко надіслав таку відповідь. “Одразу зауважимо, що на нашому підприємстві жінки обіймають відповідальні посади, мають рівні з чоловіками права. Вважаємо, що немає такої проблеми і в українському суспільстві. Історично в нас існує висока повага до жінок і дітей. Принцип гендерної рівності в усіх сферах життя закріплений Конституцією України (статті 3, 21, 24, 51). Законом України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків” чоловікам і жінкам гарантуються однакові можливості у громадсько-політичній та культурній діяльності, у здобутті освіти та професійної підготовки, у праці та винагороді за неї. Крім цього, Україна ратифікувала низку відповідних міжнародних конвенцій. Проте нас непокоїть стабільне погіршення демографічної ситуації в країні, що не може не позначитися на забезпеченні трудовими ресурсами вітчизняної економіки. Відтак, якщо ми хочемо, щоб в Україні було нормальне суспільство, потрібно почати з сім’ї, а саме — з пріоритету матері й дитини. Це добре, що створюються умови праці для жінок-матерів. Але все ж головне — народження і виховання дітей, а не навпаки — робота матері на виробництві. Тобто важливо стимулювати народження принаймні трьох дітей, оскільки все ще перебуваємо у стані вимирання. Але чомусь нів українському уряді, ні в ЄС не переймаються такою демографічною ситуацією. Медики стверджують, що найкращий дітородний вік для жінки — 20 років. Натомість, нам нав’язують стереотип якоїсь “ідеальної дівчини”, а не майбутньої дружини, матері. Стандарти зовнішності, кар’єрного зростання, статусу в суспільстві, які пропагують ЗМІ, заганяють дівчат спочатку в ейфорію, а потім у депресію, сприяють формуванню в них відчуття неповноцінності, нехтуванню потребою вчасного народження дітей. До того ж у цей час багато з них перебувають на навчанні у вишах, відірвані від батьків у великих містах. Якщо взяти кількість сексу, який нині є в рекламних роликах, журналах, і порівняти з кількістю насильства у сім’ї, то побачимо пряму залежність. Не треба забувати і про проблему вимирання українців-чоловіків. Бо вже нині дорослі чоловіки — це лише 38 відсотків від усього населення, середня тривалість їхнього життя на 10—12 років менша, ніж у жінок. Якщо так триватиме, то за наступні 20 років незалежності ми матимемо збідніле, переважно жіноче, населення, катастрофу із його відтворенням. І зіткнемося з величезною проблемою людських ресурсів. Отже, як поєднати отримання дівчиною освіти і професії з материнством, як зробити так, щоб батько міг сам забезпечити сім’ю — це питання держави, а не тільки працедавців. Здається, що під вигаданою для нас проблемою гендерної рівності криється порушення наших традицій, коли підкидається толерування нетрадиційної сексуальної орієнтації, стимулювання виїзду українців, насамперед жінок, у країни ЄС, де справді вони не мають рівних прав із громадянами цих країн. Тому пропонуємо розробити та довести до відома громадськості власну програму виходу України з демографічної кризи, в якій треба знайти місце для вирішення описаних нами вище проблем”. Актуальні думки нашого постійного автора, батька трьох синів виявилися болючими для багатьох чоловіків і жінок. Тетяна КАГІТІНА, директор Ніжинської загальноосвітньої школи №6, мати двох дітей: — Як педагог за фахом і за досвідом роботи, хочу підтримати Миколу Шкурка в тому, що сьогодні батьки приділяють мало уваги вихованню дітей. Часто вони до цього просто не готові. У переважній більшості сімей вихователькою є мати, всі домашні клопоти на ній — і це все після восьмигодинного робочого дня. Отож жінкам важче, ніж чоловікам. Багато з них працюють не тому, що намагаються себе творчо реалізувати, чи бути матеріально незалежними, а через те, що родина навіть з однією дитиною не може прожити на зарплатню батька. Очевидно, на це має звернути увагу держава, аби забезпечити жінці умови для поєднання професійного зростання і виховання дітей. Нехай це буде і неповний робочий день, і вища оплата відпустки по догляду за дитиною. За умовами праці професії можуть бути чоловічими й жіночими. Але вчительська професія стала жіночою не за статевою ознакою, а через низьку оплату. Саме в освіті є гендерна нерівність у ставленні до чоловіків. А школа дуже потерпає від жіночого засилля. От коли нас тут буде порівну, тоді можна буде призначати на керівні посади за професійною придатністю незалежно від статі. Євгенія ГОРЯЧОВА, в.о. редактора телерадіокомпанії “Ніжинське телебачення”: — Це моє перше робоче місце після навчання на філологічному факультеті Ніжинського держуніверситету імені Миколи Гоголя. Мені приємно працювати в колективі, в якому чоловіча більшість поважає жіночу меншість. Директор Сергій Ковальов наполегливо, але делікатно навчав мене професіям тележурналіста й редактора, з якими до цього я була знайома як глядач і читач. І через три роки уважно прислухаюся до його професійних порад. Нас, трьох жінок, шанують не тільки 8 Березня: у вихідний день директор може підмінити жінку-журналіста, ми не носимо важких телекамер. Але щоденна копітка робота заради три-чи п’ятихвилинного сюжету, велика відповідальність за сказане в ефірі слово стомлює. Розумова праця теж вимагає відпочинку. А вдома жінку очікують ще й господарські справи. Мій чоловік пропонував мені залишити роботу, але я не погодилася. Навіть забезпеченій жінці робота необхідна для відчуття власної повноцінності, сімейної рівноправності. Хоча я з вдячністю згадую ті часи, коли мама, доглядаючи вдома малолітнього брата, допомагала мені у навчанні. Анатолій ЛІННИК, директор магазину комп’ютерної техніки “Браво”, депутат міської ради, батько двох дітей: — Якщо жінка прагне працювати заради грошей чи задоволення, треба створювати для неї необхідні умови. У нашому магазині важчу роботу виконують чоловіки. Жінкам я не дозволяю підіймати більше п’яти кілограмів. Зарплату вони отримують не нижчу середньої в місті. І в моїй сім’ї домашні обов’язки чоловічі і жіночі. Моя дружина працює не на моєму підприємстві, і їй це подобається. Для нормального розвитку суспільства треба забезпечити родину: житлом, умовами праці й відпочинку, пільгами для двоі тридітних сімей. У нас традиційно поважали багатодітних. Сьогодні чоловік і жінка ще взмозі прогодувати двох малолітніх дітей, але дати їм якісну освіту можуть не всі. Ось про це повинна дбати держава. Світлана ГРИНЮК, начальник відділу активної підтримки безробітних Ніжинського міськрайонного центру зайнятості: — 58,3 відсотка безробітних, зареєстрованих за 11 місяців 2010 року, становлять жінки. Із них 1005 таких, які не мають ніякої кваліфікації. Вони не хочуть і не можуть бути домогосподарками, тому що їм треба матеріально утримувати себе і родину. І тому погоджуються на будь-які умови праці. Вражає те, що жінки з вищою освітою виконують підсобні роботи. Жінок частіше звільняють через скорочення штату: таких у нас на обліку 160 з 266. Нові робочі місця отримали лише 35. Тільки 92 молоді мами з 306, які мають дітей віком до шести років, змогли знайти роботу. Жінки відчувають дискримінацію і в запропонованих вакансіях. Працедавець пише: “Віком до 45 років”. А дізнавшись, що претендентка на два роки старша, одразу ж відмовляє у посаді. А чому? Невже ця різниця впливає на здоров’я чи досвід? На семінарах, які ми проводимо для безробітних жінок, ми вчимо їх правильно себе рекламувати. Починаємо з культури одягу і наводимо приклад з життя протилежної статі. Директор великого підприємства одразу за порогом заявив молодому кваліфікованому юристу з досвідом роботи: “Підіть у відділ кадрів, і вам там пояснять, чому я вас не беру”… Такою була його реакція на “в’єтнамки”, шорти і зав’язане хвостиком волосся. Отож зовнішній вигляд повинен відповідати тій посаді, яку ви хочете отримати. Під час таких навчань помічаємо, що наші жінки, попри всю їхню мужність, потребують підтримки психолога. Їм важче, ніж чоловікам, переживати і побутові проблеми, і дитячі, і соціальні… РЕЗЮМЕ СОЦІОЛОГА Олександр КОРЕГІН, доцент кафедри соціології НаУКМА: — Події, які зумовили нинішню демографічну ситуацію, сталися ще чотири десятиліття тому, коли нетто-коефіцієнт відтворення поколінь населення України впав нижче 1,0. Інакше кажучи, у батьківського покоління почала народжуватися така кількість дітей, яка не могла це покоління кількісно замістити. Чорнобиль, розпад пострадянської економіки і втеча частини населення від усього цього з країни тільки наблизили депопуляцію, яка й розпочалася 1993 року, коли показники смертності перевищили показники народжуваності. Нам потрібно сьогодні домогтися загальної дво-тридітності. Тобто треба, щоб у середньому на кожну жінку народжувалося всього на одну дитину більше. Народження і виховання двох дітей можна відзначити зниженням на один рік пенсійного порогу і необхідного для одержання пенсії страхового стажу. А також — якогось бонусного варіанта періоду виплати страхових внесків, які мають вноситися за жінку протягом її перебування у відпустці у зв’язку з доглядом за дитиною, незалежно від того, перша вона, друга чи четверта. Проте особливо має бути відзначене народження третьої “вирішальної” дитини. По її народженні загальний пенсійний вік і необхідний трудовий стаж матері можуть бути знижені, наприклад, на три роки. Для матерів п’яти і більше дітей треба зберегти чинну норму скорочення пенсійного віку на п’ять років, але страховий стаж зменшити у меншій пропорції. Потрібні умови, принаймні якісні робочі місця, доступне житло і безпечне (в усіх сенсах) довкілля. А про жінку слід потурбуватися особливо, для початку зробивши так, щоб жінки рейок не вкладали, тракторів не водили, у третю зміну біля верстата не стояли. А зниження пенсійного віку порівняно з чоловіками має залежати від кількості дітей саме тому, що жінка — не тільки працівник, а й мати.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин