Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Не обов’язково бути героєм. Але обов’язково бути доброю людиною”. Василь Стус Про-читання · с. 10сторінка оригіналу ↗

Охрещене ім’ям сонета

Слово Просвіти, №05 за 2012 рік

Микола СУЛИМА, д. ф. н., Ін-т літератури НАН України 2011 року побачили світ дві збірки: “Трильярди сонетів” Віктора Мельника (Луцьке видавництво “Твердиня”) і “Коло навколо” Юрія Буряка (видавництво “Українські пропілеї”) — збірки унікальні й зухвалі. Відкриваючи “Трильярди сонетів”, читаємо: “Формальна ідея, покладена в основу цього видання, належить французькому поету Ремону Кено, який втілив її 1961 року в книжці “Сent mille milliards de poemes” (“Сто тисяч мільярдів віршів”). Вона містить десять римованих сонетів, розрізаних на окремі рядки, а можлива кількість комбінацій останніх, за твердженням автора, становить якраз таке число, тобто 100 трильйонів”. Збірка В. Мельника включає в себе чотирнадцять сонетів. Щоб досягти бажаного ефекту, поет спирається на кілька десятків рим — 56 у катренах і 28 — у терцетах. Саме орієнтація на Ремона Кено, а не на тверду форму, якою є сонет, робить збірку В. Мельника суперсучасною, такою, що ввібрала в себе всі проблеми сьогодення. Ось, для прикладу, VI сонет: Перемикаєш тисячний канал Одне й те саме: хліба й задоволень В екран — удава око — вп’явся кролик Нова людина — homo visual Телеантени дистрофічний фалл Жонґлери в цирку смислів і символік В саду дівча знімають — ніжки голі Змінилося життя — на серіал Рвонешся з безіменності мільйонів Мурашка у глобальнім Вавилоні Висока ціль — до себе вознестись Не стачить сил — признайся: відборовся В тобі господарюють кашпіровські Душа не тіло — спробуй захистись. Майже одночасно зі збіркою В. Мельника побачила світ і книжка Юрія Буряка Лілія МАКСИМЕНКО, Київ “Нема Пророка у власній Вітчизні”, бо за життя й по ньому тим, хто випередив свій час і окреслив інший шлях, немає віри. І все ж саме Пророки найтяжчої години рятують для нас Вітчизну. Так було і є з подвижниками нашого Національного Відродження, серед яких найзнаніший Тарас Шевченко, так є із Василем Стусом. Цьогоріч Василеві Семеновичу виповнилося б лише 74, і всі ці роки, попри фізичне знищення поета в карцері Пермського табору у вересні 1985-го, він із нами, пробивається його Слово — “вогненний скалок вікового гніву” до наших зневірених душ, “…до побачення — у просторі і до побачення — у часі”. Чи були часи гірші за нинішні? А кращі? Чи стане сил виборсатися з болота апатії й безнадії, коли навіть до майбутнього власних дітей байдуже — адже лише на рівні констатації факту сприймаються злочинні зміни у шкільній програмі. Саме тепер Україна потребує Пророків, а вони приходять, коли кличуть. Українці відкривають для себе Василя Стуса, рятуються ним. На Донеччині, у Горлівці, де на власну пенсію 75-річний дідусь утримує присвячений поету й політв’язню музей, у якому зібрано понад тисячу експонатів. У тому ж Донецьку, де нещодавно видрукували подарунковий варіант “Вибраного” Василя Стуса. У Києві, де видавництво “Смолоскип” порадувало читачів у серії “Шістдесятники” також вибраним зі Стуса. Та й премію ім. Василя Стуса цього року на Святі Різдвяних Василів (згадували народжених у січні Стуса, Симоненка, Чумака, Еллана-Блакитного) отримали люди достойні: правозахисник і видавець Євген Захаров із Харкова за участь в упо- “Коло навколо”. Ю. Буряк, на відміну від В. Мельника, не довіряє ні вітрові, ні вентилятору. У збірку “Коло навколо” входить роман-сонетарій, що дав назву книжці (він складається з 414 сонетів) — це рівно половина книжки, куди включено ще й цикли “Tabula rasa”, “Оріль”, “Амальгама” та переклади з Езри Паунда, Константіноса Кавафіса, Йосифа Бродського, Квінта Горація Фланка та Си Кунту. Нова збірка Ю. Буряка повертає нас і в античні часи, і в ХІІІ ст., і в першу половину ХХ ст., і в перше десятиліття ХХІ ст. ХІІІ ст. — це, звичайно ж, час виникнення європейського сонета, ХVІІ ст. — час першого звернення українського поета до сонета, адже саме Мелетій Смотрицький уподобав 138-й сонет Ф. Петрарки й переспівав його зміст, не зберігши форми; “Епіфанії” та “Листи до Вальгія (з Горація)” також повертають нас у наше ХVІІ ст., коли особливого поширення набули фігурні вірші, отож, орієнтуючись на них, Ю. Буряк і формує свої ромби, дзиґи, ялинки, піраміди; поема “Вузол” примушує згадати й ранні твори П. Тичини (скажімо, “Живем комуною”), і поеми Сен- Жон Перса. Та основну увагу привертає роман-сонетарій “Коло навколо”. Ю. Буряк зберігає лише зовнішні ознаки сонета — ми в усіх 414 сонетах бачимо по два катрени і по два терцети (інколи з’являється 15-й рядок — то як P. S., як уточнення, часом з’являються примітки). Розміри ж і кількість стоп — в усіх можливих і допустимих комбінаціях (є і сонети, написані класичним 5-стопним ямбом). “Коло навколо” — справдешній роман. Його ліричний герой несе в собі неймовірну кількість інформації. Тут зустрічаються роздуми про стародруки, згадуються імена письменників, митців чи не всіх часів і народів, ще свіжий скандал навколо Вікілікса, бум інтересу до екстрасенсів і т. ін. Одне слово, це щоденник інтимного героя, загнаний у своєрідну форму, яка свідчить про його дисципліну, про його установку не “розтікатися мислю по древу”, а вкладатися в строгі чотирнадцять рядків, що є для нього не “арсеналом засобів, якими учасники літературної групи OULIPO, до якої належав Р. Кено, прагнули створити арсенал засобів, якими міг би послуговуватися поет, не вдаючись до натхнення” (В. Мельник), а стримана, строга, сувора реакція на “Коло навколо”, заповнене панотикумом імен, постатей, типів і типчиків, героїв і антигероїв, незбагнених і пояснимих подій. Якщо вже ми заговорили про далекі ХVІІі ХVІІІ ст. — часи, коли в українській літературі панувало бароко, то не зайвим буде нагадування про такі знаменні явища, як вірші Климентія Зіновіїва, поета, що творив на межі ХVІІ—ХVІІІ ст. і залишив 371 вірш (це понад 7000 рядків), а також книжку Іоанна Максимовича “Алфавіт собраний, рифмами сложенний от святих писаній, із древніх реченій, на ползу всіх чтущим, в правой віре сущим” (1705), куди входить 10 000 віршованих рядків. Це, сказати б, два полюси барокової літератури: Климентій Зіновіїв, мандруючи Україною та іншими державами, невтомно описує ремесла, праведних і грішних людей, тварин, хвороби, сімейні колізії, а Іоанн Максимович своїм тридцятискладником оспівує життя й подвиги святих, мучеників і праведників, знаних у християнському світі. Книжка Ю. Буряка “Коло навколо” — ніби сплав побаченого Климентієм і зібраного Іоанном. Особливо це стосується роману-сонетарію, де в 5796 рядках (чи не криється якийсь потаємний смисл між кількістю сонетів — 414 та кількістю рядків у сонеті — 14?..), як у віршах Климентія Зі-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин