Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Рідний край · “Важливо, щоб краєзнавство стало справою молоді”. · с. 13сторінка оригіналу ↗

Головне завдання — створити інститут краєзнавства

Слово Просвіти, №05 за 2012 рік

23 січня відбувся V з’їзд Національної спілки краєзнавців України. Про враження, плани на майбутнє, актуальні проблеми краєзнавчого руху ми поцікавилися у делегатів з’їзду. — Які найголовніші завдання на 2012 рік у царині краєзнавства? Анатолій СИТНИК, член преA зидії правління НСКУ, член редкоA легії журналу “Краєзнавство”: — На V з’їзді зібралися предA ставники з усієї України, щоб окA реслити шлях Спілки на майбутA ній період уже без опіки великого українця Петра Тронька. НайгоA ловніше завдання на майбутнє — продовження тієї величезної справи, яку він колись започатA кував, випустивши історію міст і сіл України. Це справді було уніA кальне видання, Петро ТимофіA йович хотів перевидати його на новій науковій основі у незалежA ній Україні, бо в нашій історії баA гато білих плям і їх необхідно лікA відувати і правдиво про все розA повісти. Члени Спілки докладуть максимум зусиль, щоб таке фунA даментальне видання, яке ознаA йомить із біографією усіх населеA них пунктів, побачило світ. На цьому з’їзді вирішували не тільки творчі питання. 2008 року Спілка набула статусу Національної, і в нас виникає багато організаційних питань, бо тепер кожен член Спілки стає професійним краєзнавцем. Важливо мати місцеві осередки, які були б офіційно зареєстровані, у деяких областях цю роботу ще не провели, тому зараз будуть деякі зміни до статуту, які допоможуть краєзнавцям об’єднатися і продовжувати свій творчий пошук. Григорій САВЧЕНКО, профеA сор КНУ імені Т. Шевченка, голова правління Київської обласної оргаA нізації НСКУ: — Серед найголовніших пріоритетів розвитку краєзнавчої науки — створення Інституту краєзнавства, який міг би координувати всю наукову роботу, і безпосередньо робота в осередках. Сергій КОРНОВЕНКО, профеA сор Черкаського національного уніA верситету імені Богдана ХмельA ницького, доктор історичних наук: — Необхідно створювати Науково-дослідний інститут, який бив межах Інституту історії України займався вивченням і розробкою питань краєзнавчої науки. Краєзнавство як спеціальну дисципліну потрібно запровадити у школі, ВНЗ. У нас на Черкащині ця наука інтенсивно розвивається, поквартально виходить періодичне видання “Черкащина”, створено сайт обласної організації, регулярно проводимо конференції. Адже саме Черкащина — осердя духовності України, а Чернеча гора — святиня українського народу. Також діє проект “Золота підкова Черкащини”, оновлено резиденцію Богдана Хмельницького в Чигирині, прокладено дороги. краєзнавці розшукують просто безцінні матеріали. Тоді це стає надбанням академічної науки, музеєзнавства й історії. — Одним із пріоритетних напрямів краєзнавчої науки є пам’яткоохоронна діяльність… Галина ДЕНИСЕНКО, член правління НСКУ, старший наукоA вий співробітник Інституту істоA рії України: — Зараз готуємо “Звіт пам’яток історії та культури України”, куди входить понад 140 тисяч пам’яток, які є в нашій державі. Дуже важливо, щоб громадськість приділяла увагу нашому культурному надбанню. Нині руйнують багато пам’яток, історичних центрів, зокрема і в Києві (через тотальну забудову). Саме тепер нам необхідно зберегти серце нашого міста — Андріївський узвіз, бо там вирішили замінити старі комунікації, а вийшло так, що зруйнували все: і бруківку, і будинки… Звичайно, громадськість запротестувала. Я вважаю, що краєзнавці також повинні сказати своє тверде “Ні”. У кожній області є об’єкти, які потребують нашого захисту. — Дуже важливо, щоб краєзнавство стало справою молодих… Ігор КОЧЕРГІН, голова правA ління Дніпропетровської обласної організації НСКУ: — Ми залучаємо молодь до краєзнавчої роботи через генеалогію, музейну роботу, ініціюємо екскурсії, у школах впроваджуємо нетрадиційні підходи до викладання, наприклад, через дисципліни, які не обов’язкові, на-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин