Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіта» · “Лише демонструючи свою силу і згуртованість, українські патріоти здатні протистояти наступу антиукраїнських сил”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

Роздуми про свято Злуки по*луганському

Слово Просвіти, №05 за 2012 рік

Ілько ДУВАНСЬКИЙ Як і кожного року, цьогоріч напередодні й у День Соборності України на Луганщині проведено низку заходів. З одного боку, це святкові акції, організовані структурами товариства “Просвіта” спільно з ідейно спорідненими громадськими організаціями. З другого боку — офіційні заходи, що нібито мали на меті показати “мудрість” чинного президента, який “об’єднав” державу через поєднання Дня Соборності та Дня Свободи, чим насправді вчергове довів своє повне незнання історичного процесу й нерозуміння суті сьогодення України. Нарешті, заходи за участю організацій на кшталт “Руського блоку” та найодіозніших політиків-регіоналів були відверто провокаційними, антиукраїнськими. Дехто з учасників, що приїхали з Росії, взагалі заявляли, що вони атеїсти і “в церковні свята не граються” (маючи на увазі День Соборності). Серед акцій, проведених до свята Злуки просвітянами Луганщини (а вони відбулися практично в кожному районі й місті області), слід відзначити лекції очільників обласного об’єднання “Просвіти” Володимира Семистяги та Юрія Кисельова для школярів найдавнішого козацького Кам’янобрідського району Луганська в обласному краєзнавчому музеї. У просвітянському приміщенні Українсько-канадського центру “Відродження” проведено форум “Криза демократії в Україні. Позиції громадянського суспільства”, учасники якого порівняли нинішній стан українського суспільства з ідеалами, накресленими творцями Акту Злуки. У тому ж приміщенні обласне об’єднання “Просвіти” організувало урочистості за участю учнівських колективів чотирьох луганських шкіл, що представляли кожен адміністративний район міста. Діти представили різдвяні програми з вертепами, за що від лідерів “Просвіти” й інших національнопатріотичних організацій вони та їхні керівники одержали нагороди. З просвітянської зали свято органічно перемістилося на головний майдан обласного центру, де відбувся мітинг. Слово від обласного об’єднання “Просвіти” виголосили активісти Юрій Кисельов, Ірина Магрицька, Олександр Антонов, Олександр Кобзєв, Валентин Ткалич та інші. Грандіозне козацько-просвітянське музичне свято, організоване “Східним козацьким військом бовної лірики”, яка нещодавно вийшла у Видавничому Центрі “Просвіта”. В антології — лірика ХІ—ХІХ століть поетів Франції та інших франкомовних країн (Бельгії, Швейцарії тощо). Вийшов перший том, готується другий. “Це наш із “Просвітою” подарунок для української молоді, щоб вона вчилася кохати, набувала досвіду, створювала справжні родини”, — розповів пан Всеволод. Цікавий досвід Франції, яка має двісті років державності, у вирішенні мовного питання: там також були різні думки з цього приводу. Але потужні поети П’єр Ронсар і його Плеяда та інші писали французькою свої видатні твори. Це був той сильний аргумент, який переконав королівський двір, що треба перейти на народну мову і відмовитися від штучної, яка прийшла до них із Риму. (У Франції певний час державною мовою була латина.) Показово, що навіть сам кардинал Ришельє, на запитання “Скільки мов у нас повинно бути в державі?”, відповідав: “А скільки в нас королів? Один. Значить і державна мова одна”. Правителі Франції збагнули, що треба мати сильну, потужну європейську державу, а єдина державна мова цьому сприяє. До речі, серед 42-х європейських країн переважна більшість мають одну державну мову. Так повинно бути і в нас. Українська мова консолідує, це гарант соборності українських земель. Всеволод Ткаченко прочитав кілька перекладів із книжки. На вечорі виступили професійні музиканти й учні Білоцерківських музичних шкіл. Під час фестивалю відбулися різноманітні заходи у школах, ліцеях, бібліотеках, клубах, на радіо, серед яких найцікавіші: конкурс читців поезій Василя Стуса для школярів і студентів, презентація книжки Володимира Підпалого “Золоті джмелі” та спогадів про поета “Пішов у дорогу за ластівками” за участю його дружини Ніли Підпалої, ювілейний вечір поетеси Ніни Опанасенко, демонстрація телефільмів “Лицар духа” (спогади про Віктора Міняйла) та “Діалог з Віктором Міняйлом” (розмова письменника з Василем Герасим’юком), літературно-музичний вечір “Дзвени, бандуро!” за участю кобзаря Олександра Мусійця. Приємно, що серед учасників свята багато молоді, а отже, зміна просвітянам підростає. України” (отаман — Сергій Борисенко) та обласним просвітянським об’єднанням (голова — Володимир Семистяга), провели у Стаханові. Впродовж семи годин тривав фестиваль української пісні, на якому лунали українські патріотичні пісні, що було ще нечуваним і небаченим у цьому шахтарському місті. У пісенному фестивалі-конкурсі взяли участь 11 колективів художньої самодіяльності та 24 солісти з різних куточків Луганщини. На противагу проведеним із щирим патріотичним піднесенням просвітянським заходам, луганські обласна й міська

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин