Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Палітра · “Без високої моралі високе мистецтво неможливе”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Він творить власну модель світобудови

Слово Просвіти, №05 за 2013 рік

Художник Орест Білоус святкує своє перше сімдесятиріччя. А який ювілей без виставки? Тож нещодавно Львівський палац мистецтв запросив поціновувачів його творчості. 150 по% лотен відібрав головний художник Палацу мистецтв Орест Скоп. Були виступи, побажання творчих успіхів, оплески; голова сільради села Новий Витків Роман Гладій вручив художни% кові знак “Білоус Орест Теофілович. Почесний громадянин села Новий Витків”. За ті зусилля О. Білоуса, яких він доклав (і надалі докладає) у розвиток культурного життя Нового Виткова. До уваги читачів “СП” наша розмова з митцем і коротка екскурсія залом Палацу мис% тецтв, під час якої художник розповів про обставини виникнення того чи того художнього по% лотна. бур’яном… “Церква в селі Поло" ве”, де дружина Марія вчителю" вала. “Теодор Білоус”, про якого я вже згадував, — письменник, заснував перший літературний гурток, двічі його обирали пос" лом до Віденського сейму. Ініці" ював створення в Галичині понад 30 промислових шкіл — дбав, аби діти мали де здобувати професію. Нещодавно минуло 100 років від часу заснування церкви у Вит" кові. Частково Олександр Мишу" га допоміг коштами на відбудову церковці, та й на малярство у ній. Трохи влада допомогла. “Маркі" ян Шашкевич” на тлі церкви в Нестаничах. “Андрей Шептиць" кий” — на тлі церкви Св. Юра. На обидвох полотнах я зобразив розривчасті хмари, які символізу" ють рух історії. “Йосип Сліпий” — на тлі Святої Софії в Римі, злі" ва — фрагмент Католицького уні" верситету. “Церква в Нестаничах”. Там нещодавно знищили дерево. Художник малює те, що ство" рила природа, а сучасники чо" мусь вважали, що те дерево (туя) заважало церкві. Мене це здивувало, коли я від" відав через якийсь час це місце. Картина “Замок в Золочеві”. Десь через півтора"два тижні я при" їхав знову подивитися на нього, а там дах обва" лився. Добре, що вдало" ся перед тим його зма" лювати. — Коли Ви вступили у Спілку художників Ук& раїни? — 2005 року, бо 1997"го не вдалося. Треба було мати три республіканські вистав" ки, я їх мав. Але тоді “підняли ста" тус” — необхідно було мати 8—10 виставок… — Не дбаємо ми про культуру, про пам’ятки, про збереження на& молених місць... — На жаль. “Крутосхили Кар" пат” і “Крутосхили в Східниці” — дуже цікаві роботи. Я навіть не сподівався, що вони мені вда" дуться, — такі вони своєрідні. Але почав малювати — і вийшло… “Квіти літа”. Леся тоді була в першому класі, назбирала квітів увечері на городах і принесла до хати. Тепер Лесі, моїй доньці, — сорок, а тоді це був перший мій натюрморт, спеціалісти відзнача" ли цю роботу. Якось один худож" ник мені каже: намалюй щось єв" ропейське. І я намалював квіти на тлі полів, озер і гір, вклавши їх (квіти) у старовинний гаварець" кий глечик. “Коктебель. Гора М. Волошина”, “Пейзаж з музею М. Волошина”, “Біблійні гори”, “Коктебель. Вид на Біблійні го" ри”, “Будинок"музей М. Воло" шина. Надвечір’я” — це мої пер" ші етюди, одні з кращих Кокте" бельських робіт. Там така пре"

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин