“216 ВНЗ України III–IV рівнів акредитації (або 75%) інтенсивної видавничої діяльності не ведуть”. Гаряча тема 6 · с. 6сторінка оригіналу ↗
Маріупольська лінія оборони
Слово Просвіти, №05 за 2017 рік
Кілька днів тому в Музеї книги і друкарства України відкрилася цікава художня виставка “Знаки життя”. Представлені тут сорок живописних полотен маріупольських художників Сергія Баранніка і Володимира Харакоза свідчать, що як і наші бійці на передовій, так і вони надійно, впевнено тримають культурну лінію оборони. І має вона не менше стратегічне значення у захисті територіальної цілісності й незалежності України, ніж панівні висоти навколо цього приазовського фронтового міста. Щодо безпосередньо маріупольських “десантників”, то обидва художники-побратими мають чимало спільного і водночас не менш індивідуального. Але найголовніше те, що обох Всевишній гладить по голові, як кажуть про талановитих художників в арабському світі.
ні композиції, побудовані на округлих об’ємах, лаконічних і завершених. У них відбувається гра фактури, переповнена різноманітними ритмами, декоративна за характером. Характерною рисою творів є рух через силуетну лінію, яка вибудовує і з’єднує всі елементи композиції. Завдяки цьому створені образи яскраві у виразі почуттів і легко прочитувані глядачем. Три роки тому, на VІ Всеукраїнській художній виставці “Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників” автор дебютував полотном “Знак часу І”. У цьому творі — ніби пророцтво. Він написав його у рік початку Революції Гідності. На жовто-блактино-світло-бузковому тлі широкораменний хрест, за ним ще один. У горизонтальне рамено вписано лежачого воїна, силует якого водночас нагадує верхню частину розп’яття Христа. Під ним профільне зображення вершника на коні, виліплене нібито в стилі української народної кераміки. Чий то образ: скіфа? запорозького козака? козака часів Української революції і національно-визвольної війни 1917— 1921 рр.? Чи то, може, образ нинішніх воїнів з добровольчих батальйонів і Збройних сил, які виступили на оборону споконвічної землі нашого народу від диких монголо-татарських-московських орд? Прочитання символів тут багатопланове, змістовно-насичене. На торішньому, сьомому бієнале Бараннік представив уже два полотна: “Знак натюрморту ІІІ” і “Знак подолання”. І в першій, і другій картині глядач безпомильно бачить український донецький степ, наповнений низкою символів козацького духу і розділений (“Знак подолання”) на дві частини — білу, з зеленими барвами життя, і криваво-червону, де й сьогодні ллється кров України… До речі, до побіжної характеристики творчого обличчя Баранніка треба зауважити, що він прихильник тематичної серійності картин. Про це свідчить і попередня, написана десять років тому широковідома серія його робіт “Знак жінки”. На суд глядача цього разу автор представив різні роботи — від натюрмортів до тематичних за жанром, різних за рівнем втілення задуму, але
Сергій Бараннік, Володимир Харакоз, Олександер Мельник
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
