Незабутні · “За концепцією Івана Огієнка, сонце було головним двигуном і джерелом усього живого на землі”. · с. 11сторінка оригіналу ↗
Пісня Володимира Самійленка
Слово Просвіти, №05 за 2018 рік
Григір ТЮТЮННИК
Можливо, мені зараз трохи здається, а тільки не пригадую, щоб мати моя співала пісень отак: у сумну погоду веселих, а у веселу сумних. От, скажімо, сходить місяць. Великий такий, як покотьоло, і червоний. І мати, якщо вона вже впоралася і не дуже зморилась, починає вчити мене співати оцієї пісні: Ой, зійди, зійди, ясен місяцю, Як млинове коло… І здавалося мені тоді, що з місяця починають рамена виростати, і я чув, як скриплять полиці у млині, гуркочуть ступи, порипують гальма, і бачив, як борошно верне у короб, немов із рукава… У сумну погоду, коли дощ надворі пере, а стіни у хаті насурмлені од хмар і пахне мокрою стелею, мати вчать мене отакої: Чорна хмара наступає Сестра з братом розмовляє: — Ой, братіку, сокілоньку, Візьми ж мене на зимоньку… — Сестро моя, перепілко, Як у тебе ж діток стільки Раз — четверо, раз — п’ятеро, А всіх разом — дев’ятеро…
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
