“Саме тепер треба всією громадою вибачитися перед Українською Мовою”. · Мова єдина 7 · с. 7сторінка оригіналу ↗
Пропозиції до Державної цільової програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної у всіх сферах суспільного життя до 2028 року члена експертної групи з мовної політики проф. І. П. Ющука
Слово Просвіти, №05 за 2019 рік
Мовне питання тісно пов’язане з інтелектуальним, моральним і культурним розвитком майбутнього суспільства. Сьогодні формування майбутнього суспільства відбувається стихійно в протиборстві інтересів різних груп суспільства (зокрема й ворожих до української держави) через освіту й засоби масової інформації. Завдання держави — надати процесові формування майбутнього українського суспільства цілеспрямованого українськоцентричного характеру. Вважаю за необхідне в Державній цільовій програмі передбачити певні заходи нарівні з іншими заходами. Витрати на це з надлишком окуп ляться в майбутньому на державному рівні. 1. У вищих нефілологічних і професійно-технічних навчальних закладах українську мову як основний засіб навчального процесу вивчати протягом перших двох семестрів (76 годин), надаючи перевагу практичному володінню нею. Відповідальне — Міністерство освіти і науки. 2. У вищих і професійно-технічних навчальних закладах за-
Олена ЛЕОНТОВИЧ, письменниця, член НСПУ
Українська мова має такі особливості, які є великою мовною цінністю і якими вона вигідно відрізняється від багатьох інших мов. Але, на превеликий жаль, вони, ці мовні дорогоцінності, за дуже малим винятком, невідомі нашим сучасникам: і звичайним користувачам мови, і письменникам, редакторам, журналістам, науковцям, учителям, тобто особливим користувачам її… А той самий носій рідної мови, в якого вчилися письменники ХІХ ст., скільки вже років пасивно, без опору піддається шаленій навалі ворожої мови. А колись український письменник Володимир Леонтович, якого безсмертний Іван Франко поставив на друге місце серед прозаїків після М. Коцюбинського, щиросердо писав у “Автобіографії”: “…завдяки життю в селі та повсякчасним зносинам з селянами, знання української мови зробилося підсвідомим. І сталося так, що всі тонші нюанси почувань та розумінь виразніше засвоювалися для мене мовою українською, ніж російською”1. Та повернемося до скарбів. А вони ось: іменники “усмішка” — “усміх” і “посмішка” — “посміх”, та дієслова “усміхатися” — “посміхатися” існують в українській мові. Але часто їх використовують неправильно. Ще “допомогла” наша мовна трагедія, що кілька поколінь українців були позбавлені рідкісного видання “Словаря української мови” (1909 рік), який зібрала редакція журналу “Кієвська старина” та члени Старої громади, а упорядкував з додатком власного матеріалу і завдяки неймовірній енергії та відданості видав Борис Грінченко. Там є чудові приклади вживання цих слів: “До смерти не забуду його погляду, його усмішки” (Олекса Стороженко), “Де той погляд молодецький, де провадити як обов’язкові загальноосвітні предмети “Історія становлення української держави” та “Українська культура”. Відповідальне — Міністерство освіти і науки. 3. Розробити і впровадити систему електронного самонавчання і поточного та підсумкового контролю навчальних досягнень з української мови для студентів вищих і професійнотехнічних навчальних закладів. Відповідальні — Міністерство освіти і науки, Український мовно-інформаційний фонд НАН України. 4. Зробити періодичною серію видань історичних художніх творів (романів, повістей, нарисів) про визначні події в українській історії, видатних українських діячів, борців за українську волю. Відповідальні — Інститут книги
Міністерства культури, видавництво “Дніпро”. 5. Зробити періодичною серію науково-популярних видань для молоді з метою висвітлення різних наукових проблем та найновіших досягнень світової науки. Відповідальні — Інститут книги Міністерства культури, Національна академія наук України, видавництво “Веселка”. 6. Забезпечити навчальною й виховною літературою дітей. Відповідальні — Міністерство освіти і науки, Інститут книги Міністерства культури, видавництво “Веселка”. 7. Відповідно до указу Президента № 580/2015 від 13 жовтня 2015 року “Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016—2020 роки”, збільшити передплату та обсяги розповсюдження українськомовних дитячих і молодіжних друкованих видань, за державний кошт забезпечити цими виданнями навчальні й навчально-виховні заклади.
8. Фінансово забезпечити щомісячне видання журналу іноземної літератури “Всесвіт”. Відповідальні — Кабінет міністрів, Міністерство культури, Міністерство фінансів. 9. Всеукраїнському культурологічному тижневику “Слово Просвіти” надати статус державного видання з відповідним фінансовим забезпеченням. — Кабінет міністрів, Міністерство культури, Міністерство фінансів. 10. У військових і воєнізованих підрозділах нарівні з військовою підготовкою проводити з рядовим складом заняття з удосконалення володіння державною мовою, а також знання історії України за відповідними, спеціально розробленими державними програмами. 11. У військових і воєнізованих частинах укомплектувати бібліотеки з фахової, загальноосвітньої, історичної та художньої літератури українською мовою.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
