Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Цікаво знати · “25 січня 1921 року відбулася перша офіційна · прем’єра “Р. У. Р.” на сцені Національного театру · в Празі”. 16 · с. 16сторінка оригіналу ↗

Чеському слову «робот» 100 років!

Слово Просвіти, №05 за 2021 рік

Олена ВАЩЕНКО, перекладачка, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української філології та славістики Київського національного лінгвістичного університету, членкиня Асоціації викладачів чеської мови як іноземної в Чеській Республіці На жаль, ім’я чеського есеїста, драматурга й поета, класика чеської дитячої літератури Карела Чапека українському читачеві маловідоме. Хоча деякі його твори перекладені українською мовою: “Бесіди з Томашем Масариком” (2010), “Війна з саламандрами” (2011), “Оповідання з обох кишень” (2012), збірка історій з елементами детективного жанру “Оповідання з однієї кишені” (2015) та “Оповідання з другої кишені” (2017), збірка оповідань про мале цуценя “Дарочка, або Життя цуценяти” (2018) та п’єса “З життя комах” (2019), котру поставили на сцені Львівського театру ім. М. Заньковецької. 2020 та 2021 роки як для чеської культурної спільноти, так і для світової загалом стали знаменними. У 2020 році всесвітньовідоме слово “РОБОТ”, яке з’явилося в п’єсі Карела Чапека ““Р. У. Р.” (“Россумові універсальні роботи”)”, відсвяткувало своє перше сторіччя і 100 років тому, 25 січня 1921 року, відбулася перша офіційна прем’єра “Р. У. Р.” на сцені Національного театру в Празі. П’єса перекладалася багатьма мовами включно з есперанто та ставилася на різних сценах світу. Проте ніколи не перекладалася українською мовою й на українській сцені не мала втілення. Український читач повинен дізнатися правду щодо походження слова та про його винахідників! Небагато хто з українців знає, що саме Карел Чапек подарував світові людиноподібне створіння на ім’я робот. Хоча, як зауважив К. Чапек, “… саме слово не є новотвором автора п’єси “Р. У. Р.”” — він лише впровадив його в життя. А було це так: ідея п’єси виникла у письменника зненацька. І допоки вона ще жевріла, він хутко вирушив до свого старшого брата Йозефа, художника, якого знайшов за мольбертом… — Йозефе, послухай-но, — звернувся він, — маю ідею для п’єси. — А саме? — пробурмотів художник (справді пробурмотів, оскільки в цей час тримав у роті пензля). Автор одразу виклав сюжет твору. — Ну то напиши про це, — запропонував художник, вийнявши пензля з рота й призупинивши роботу над полотном. — Але я не знаю, як назвати цих штучних робітників, — відповів письменник. — Я хочу назвати їх лаборами, але це слово здається мені занадто штучним. — Тоді назви їх роботами, — процідив художник... Ось так усе й було. Так народилося слово “робот”… (Lidové noviny, 24. 12. 1933). Варто зазначити, що слово “robota” в чеській мові існує з XVII ст. і означає “важка, каторжна робота”, “панщина”, а це цілком відповідало задумові п’єси. У 1928 році в першому виданні “Оксфордського словника англійської мови” слово “робот” уже було в словниковому реєстрі, зазначалося, що його створив автор п’єси “Р. У. Р.” Карел Чапек. Однак у газеті “Prager Tagblatt” той одразу спростував інформацію, вказавши, що насправді творцем слова є його брат Йозеф, і дав чітко зрозуміти, що слово має чеську прописку: “Слова “робот”, “роботи” вигадав мій брат. Отже, не має потреби уточнювати, звідки походить це слово… воно слов’янського походження…” (Prager Tagblatt, 23. 9. 1935). Поява перекладу ““Р. У. Р.” (“Россумові універсальні роботи”)” – це своєрідне літературнодетективне дослідження. Як правило, за основу береш твір, що єв загальному доступі, пересвідчуєшся, чи маєш право на його переклад (авторське право є авторське право!) – і до праці. У мене все так і сталося. За основу взяла версію п’єси 1994 року видання. Сумлінно намагалася перекладати близько до тексту, адже добре знаю, що перекладач не має право вносити власні коректури чи судження. Мені здавалося, що зробила геніальний переклад, проте завдяки інтуїції моєї редакторки пані Ірини Олійник довелося спуститися на землю. З’ясувалося, що я так захопилася перекладом, що не звернула уваги на істотні невідповідності в репліках. Ось тут і розпочалося розслідування. Мені поталанило розшукати оригінал п’єси від 1920 року, порівняти тексти обох видань і зрозуміти, що вони досить різняться між собою – у деяких репліках було вилучено окремі фрази, що спричинило втрату безлічі нюансів. Через це деякі епізоди стали просто безглуздими. Траплялися й такі місця, де відсутній чималий текст. Зрозумівши глибинний зміст першо­джерела та відтворивши його українською мовою, я помітила, що все стало на свої місця. Текст твору зрозумілий, логічний, насичений емоціями й доволі провокативним підтекстом. Дія п’єси розгортається на фабриці, де виробляють “штучних людей” — так званих роботів, створених із вирощених тканин і органів. Кожен із головних героїв п’єси уособлює домінантну на той час національну євроатлантичну цивілізацію. Наприклад, Гаррі Домін, головний директор, – американець, представляє Сполучені Штати Америки з її топ-менеджерами, промисловцями, науковцями, д-р Галл – француз, представляє Галію, тобто Францію, Фабрі – італієць, Італію, Галлемеєр – німець, Німеччину, Бусман – єврей, Британію. Окрім того, усі імена не є випадковими, а наділені певним смисловим навантаженням. Россум – від чеського “розум, раціоналізм”; Домін — від латинського Dominus, тобто “володар, бог”; Фабрі — від латинського faber (ремесло, техніка); Бусман — від англійського бізнес (торгівля). Єлена, за Гомером, є уособленням краси та любові; Алквіст — від Карел і Йозеф Чапеки латинського aliquis (будь-хто, звичайна людина) або від іспанського el quisto (фаворит); Нана — від російського “няня”, Робот Примус – “перший”. За сюжетом один із персонажів п’єси мав дуже гарну мету щодо використання чудо-машин: “…я бажав, аби жодна душа не тупіла біля чужих верстатів, щоб нічого не залишилося, нічого, нічого з цього проклятого соціального мотлоху!”. Натомість ці геніальні створіння, які б мали допомагати людині, урешті-решт постають проти свого творця, супротив Людини. І як висновок “Виготовляти роботів — злочин!”. Чи не є це пересторога від Чапека перед можливим негативним впливом техніки на людство? Хтозна. Адже роботи більше не утопія! Вони серед нас. Роботизація вже не маячня, це реальність. І нам є над чим замислитися. Переклад зроблено, книжка в друці. А далі – співпраця з талановитим режисером Володимиром Борисюком. Далі, сподіваємося, прем’єра вистави “Р. У. Р.” українською мовою на українській сцені! Чекаємо новин. А вам, любі читачі, зичу отримати тільки позитивні емоції від прочитання п’єси. П’єси, де зародилося слово “робот”. З нагоди 100-річчя першого видання твору (2020) та 100-річчя прем’єрного показу (2021) було здійснено перший і єдиний за сто років переклад українською мовою. Видавничий дім “Комора” спільно з Посольством Чеської Республіки в Україні, Чеським центром у Києві, Київським національним лінгвістичним університетом презентує українському читачеві всесвітньовідому п’єсу Карела Чапека ““Р. У. Р.” (“Россумові універсальні роботи”)”. Будьмо разом! ПЕ РЕ Д П ЛАТА—2 0 2 1 Вартість передплати ТИЖНЕВИК ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА “ПРОСВІТА” (з доставкою і поштовими витратами):

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин