Листи просвітян · “Для воїна світла Євгена Маланюка зовсім непросто було змінити стилет на стилос”. · с. 6сторінка оригіналу ↗
Слово Валентина Мороза житиме!
Слово Просвіти, №05 за 2022 рік
бібліотеки ім. М. Грушевського (секретар комісії); Радковський О. В. – перший заступник голови Одеської обласної ради; Рутківський В. Г. – поет, прозаїк, публіцист, лавреат премій ім. Т. Шевченка, імені Лесі Українки, ім. Миколи Трублаїні; Могильницька Г. А. – поетеса, публіцистка, лавреатка премій ім. В. Стуса, ім. І. Калинець; Стриженюк С. С. – поет, прозаїк, публіцист, лавреат премії ім. К. Паустовського, Всеукраїнського конкурсу “Коронація слова”; Бірюкова І. О. – генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки; Ковбасюк Д. І. – депутат Одеської обласної ради; Божко Г. І. – провідний науковий співробітник Одеського літературного музею. Безмежно рада, що премію вручено, що ця подія відбулася, що у кожного з нас з’явився ще один привід, вчитуючись в поезію молодих, перегортати книги Валентина Мороза й вслухатись в його поетичне слово – інколи кришталево-ніжне, а інколи розпачливо-судомне! Як-от: Як дерево з обдертою корою стою опівночі я сам перед собою... або Моя душа – мов пташка на долоні. Куди літала, душе?.. А вона Крильми тріпоче – тиха і смутна. Вся ще не тут, а ген на оболоні... Переконана, що його душа перебувала серед славного гурту, що зібрався для вручення премії, й раділа, адже Валентин Мороз так любив працювати з молодими, давав багато цінних порад! Серед основних
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
