Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Читацьке віче · “Не моліться за ворогів, бо вони знають, що роблять. Моліться за ЗСУ та за єдність України”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

Про скасоване як обов’язкове ЗНО з історії України

Слово Просвіти, №05 за 2023 рік

Останніми тижнями читаю новини, які змушують мене знову і знову розчаровуватися у рішеннях виконавчої влади України. Наприклад, скасування предмету історії України як обов’язкового при здачі ЗНО. Якщо чесно, мене ця новина вибила з колії, а це дуже неприємно, коли ти рік і шостий місяць на фронті. Якщо необов’язковим є для абітурієнтів при вступі предмет історія України – то і знати історію України, виходить, необов’язково. Знати історію того, за що українські військові щодня ризикують, отримують поранення, гинуть – необов’язково. І це рішення Міністерства освіти на одинадцятий місяць повномасштабної російської геноцидної війни проти України – вже не просто некомпетентність. Це саботаж та робота на ворога. Саме так і є, особливо у воєнний час. Школярі відтепер будуть ставитися до історії України як до якогось непотребу, який можна ігнорувати, не вчити, адже держава не шанує свою історію і демонструє це навіть у час загрози своєму існуванню. Згадую із сумом свої 200 балів з історії України, коли я у 2012-му вступала в Києво-Могилянську академію. Відчуваю себе програною у карти цій війні разом із цим моїм улюбленим шкільним предметом. Читала аргументацію УЦОЯО – і це смішні аргументи людей, які не зробили висновків з того, що вже рік відбувається у їхній державі. Які далекі від війни та цінностей, що лежать в основі виживання України як держави. Напевно, мені слід би звернутися до депутатів та керівництва держави, аби повернули наказом ЗНО з історії як обов’язкове та звільнили всіх причетних до ухвалення рішення скасувати його в цей час. Напевно, варто було б звернутися до журналістів та громадянського суспільства, аби написали статті та зробили протести проти цього рішення. Врешті-решт, попросити Міністерство освіти і науки України бути вартими своєї армії та повернути повагу до предмету історії України для наступних поколінь. Ви забули, напевно, що саме на цьому уроці будуть розповідати школярам про загиблих і живих героїв ЗСУ в російській геноцидній війні 2014–202..? Серед цих школярів буде багато дітей, чиї тата і мами загинули за свободу України. Але ви зробили ці знання не вартими виїденого яйця своїм рішенням скасувати як обов’язкове ЗНО з історії України. Мені слід би, але я знаю, що більшості з вас просто байдуже. Ви своїм тілом за право наступних поколінь знати історію України та демонструвати обов’язково це знання при вступі у виш – не ризикуєте. Просто знайте: я всіх вас, причетних до ухвалення цього рішення, зневажаю. Я погуглю і запам’ятаю ваші імена. Шкарлете, давній ригівський міністр освіти, – тебе в першу чергу. І всіх тих, хто промовчав і протолерував цей черговий проросійський саботаж. Я дедалі більше втрачаю бажання повертатися звідси в мирне життя. Простіше закінчити свій шлях на війні та не спостерігати за соромом, який мене чекає після повернення. Світ математичного споживацтва та відсутність поваги до історії України. От і в мене з’явилися аналогії з тим, що ми “втрачене покоління”, як у Ремарка. Згодували своє здоров’я та життя за можливість інших не змінюватися та жити в інерції та безпам’ятстві далі. Без гонору. Хоча загалом я не схильна втрачати віру. Ярина ЧОРНОГУЗ

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин