“Харків став першим українським містом, яке в умовах війни почало роботу над створенням Генплану відбудови”. · 3 Суспільство · с. 3сторінка оригіналу ↗
Х а р к і в с м і є т ь с я
Слово Просвіти, №05 за 2026 рік
До четвертих роковин війни України з московією
Анна СТОЛЯРОВА, почесна членкиня Національної спілки краєзнавців України і ВУТ «Просвіта» імені Т. Шевченка, м. Харків
Відомий український історик-літописець Д. Багалій, в «Історії Слобідської України» пише, що Харків був заселений козаками з ватажком-осадчим Іваном Каркачем. Місто «чисто українське», з українськими прізвищами, мовою, назвами вулиць. Був період обмосковлення, та то тільки «для виду», щоб не чіпали. У Божій душі гніздились воля і гідність, свобода і правда, мова і символи нації – тризуб і блакитно-жовте знамено. Мешканці-патріоти, як і ведеться у козаків-характерників, були невидимі чужому оку і з’являлись на «поверхні», коли Харкову загрожувала небезпека. Так було 2014 року – йшла московська навала з «гуманітарною допомогою» у напрямку на Харків. Проте враз площа Свободи засяяла синьо-жовтою барвою, осліпила московську орду, не дала бруднити святу землю.
Григорій Сковорода першим із поетів склав орацію до Бога за місто Харків:
Захарія прорікає, що в тебе сім очей. Сьоме око – місто Захарія. Цим семи очам Ти Єдиний, Христе,
зіниця.
О розкрий Свої очі, зглянься на нього. Так місто Захарія буде справжнім сонцем.
Назва міста від «Зах-ар-ія», корінь
«хар». Цю пісеньку Харкову Г. Сковорода проспівав у серпні 1790 р., напророчивши 23 серпня – День Харкова, 24 серпня – День Незалежності України. Цим і живемо.
24 лютого 2022 року я збиралась із головою спілки краєзнавців С. М. Куделком йти до школи, що по вул. Лесі Українки, на фасаді якої меморіальна дошка з відгуком поетеси – «Я з утіхою згадую своє перебування у Харкові». Домовились з директоркою В. І. Косміною відзначити день народження Лесі Українки: учні підготують концерт, а ми подаруємо їм книгу «Харківська весна Лесі Українки». День народження поетеси 25 лютого, субота, школа не працює, тому визначили для свята 24 число, п’ятниця. Для України вона стала чорною п’ятницею.
О четвертій ранку від вибуху задрижало у вікнах скло. Подумала, що це у сусідньому будинку військові, які там живуть, гучно відзначають свій день народження феєрверком. Наступної хвилини скло вже не дрижало, воно повилітало, в будинок потрапила ракета, зруйновані декілька квартир, постраждали трубопроводи, квартири заливає водою, дім залишився без світла, газу, води, тепла. На вулиці мінус десять. Але працював міський телефон. У Харкові є комунальна служба тел. 15-62, що відповідає на запитання мешканців – повідомили, що почалася війна, московські танки йдуть у Салтівському напрямку, вже біля окружної дороги. Це початок Північної Салтівки, околиця міста. Через кожні двадцять хвилин летять ракети, стріляють «гради», цілодобово по радіоприймачу гуде сирена, одна замовкає, наступна починає. Дізналась, що з нашого під’їзду з 36-ти квартир виїхало тридцять. Ми чекаємо повідомлень, допомоги. Повідомила на 15-62, що у шести квартирах живуть люди, там відповіли: «Не турбуйтесь, ми про вас знаємо». За все моє життя, це була найкраща інформація.
На початку 2022 року в Харкові залишилось всього 300 тис. людей. Паніки не було, міська влада, хоч будинок був зруйнований, все взяла під контроль. Хлопці територіальної оборони з пляшками з запалювальною сумішшю… московські танки два тижні ганяли по горбах і байраках… поки підійшли Збройні Сили України і не пустили ворога в місто. У грудні 2025 р. харківці привітали склад 127-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ з присвоєнням почесного найменування «Харківська» Указом Президента України за особливу роль в обороні Харкова та всієї країни.
Харківці – народ Боголюбивий, місто має більше двадцяти міст-побратимів, які в перші дні Великої війни відгукнулись на нашу біду. З’явилися волонтери попід будинками, бо по вулиці йти було небезпечно, що тягли на тачках гуманітарну допомогу – продукти і ліки. Місто запрацювало. Наприкінці 2022 року були відкриті ринки, аптеки, крамниці, медичні установи, освітні заклади, метро, залізниця. Харків прийняв більше 300 тис. переселенців, багато харків’ян повернулось, на 2025 ріку місті 1,5 мільйона осіб.
Ворог скрегоче зубами від злості, продовжує щоденно обстрілювати місто, не всі ракети можливо зупинити, тому кожен день є руйнування, загиблі, поранені, перелякані, без житла. Та, як кажуть у народі, – не на тих напали!
Харків став першим українським містом, яке в умовах війни почало роботу над створенням Генерального плану відбудови та розвитку. Це важливо для підприємців та харків’ян, які залишились у місті або планують повернутися, а також є додатковою мотивацією для військових, які його захищають.
У Харкові є безпрецедентний досвід – створено Асоціацію прифронтових міст. Основа діяльності Асоціації – взаємодія, партнерство, єдність. До Асоціації долучилися шістнадцять прифронтових областей: обмінюються досвідом, створюють міжрегіональні проєкти у сфері безпечної освіти, відновлення житла, енергетичної стійкості, модернізації критичної інфраструктури. За проєктом у місті працює «Енергетичний острів», незалежний від державної електромережі, який забезпечує стабільність електропостачання, роботу комунальних служб та житлових будинків. Цей проєкт довів свою ефективність і його почали використовувати в інших містах.
Уперше в Україні і світі в Харкові побудовані підземні школи. Фахівці Харківського зоопарку (130 років) відвідують ці школи, привозять тварин, проводять заняття для дітей, даруючи їм знання, емоції та частинку живої природи навіть під землею. У Харкові працюють пункти незламності. Коли зникають світло, вода, опалення, вони приймають всіх, хто потребує допомоги. Містяни мають змогу зігрітися, зарядити телефони, отримати медичну й психологічну допомогу, чай або обід. Транспорт – (метро, тролейбуси, трамваї, автобуси) безоплатно, в кожному мікрорайоні в школах є пункти роздачі гарячих обідів нужденним, в кожному мікрорайоні встановлені бювети з якісною питною водою, що функціонують незалежно від централізованої мережі. Цей проект презентували на Міжнародній виставці у Варшаві. Попри всі труднощі сьогодення щодня працівники комунальних служб дбають, щоб у місті були вода, тепло, газ і світло не тільки в будинках, а й на вулицях в темну пору доби. Харків залишається чистим і охайним.
Все це дається не без труднощів і втрат.
Будинок «Просвіти» на вулиці Римарській сильно пошкоджений вибуховою хвилею. Просвітяни вимушені були знайти безпечні локації, щоби працювати для допомоги ЗСУ і містянам.
У перші дні повномасштабного вторгнення ворога в Україну М. Краси
Захід був призначений для обговорення насущних проблем у реалізації навчань «Пізнай себе». Університет відзначає ювілей бібліотеки. 220 років тому молодий дворянин В. Н. Каразін подарував Університету свою бібліотеку 3219 книг. Це був початок бібліотечного фонду. Зараз бібліотека має 3 млн. 600 тис. примірників, особливий відділ рідкісних видань і документів, серед яких багато іноземними мовами. Бібліотечний фонд продовжує поповнюватися подарунками.
Відбулася презентація «Українського щорічника». Я придбала його на Міжнародній конференції до 300-ліття від дня народження Г. Сковороди в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі у жовтні 2022 р. З вдячністю бібліотекари прийняли подарунок, бо є надія, що він допоможе виховати студентів Першорозумами.
Харків – місто, відоме найкращими науковими досягненнями, найбільше місто на планеті, що розташоване на 50-й паралелі. У цьому році на території Харківського технічного університету «Харківський політехнічний інститут встановлено пам’ятний знак на честь 50-ї паралелі, бо вона проходить прямо біля електрокорпусу. Знак має вигляд як металевий глобус з розміткою паралелей і меридіанів.
Це символ географічного розташування і наукової точності, що дуже пасує технічному вищому навчальному закладу. ЮНЕСКО опікується об’єктами, які розташовані на цій широті. На відкриття пам’ятного знаку приїхало багато вчених з-за кордону. Перший технічний заклад вищої освіти Слобожанщини НТУ (ХПІ) в цьому році відзначає 140-річчя з дня заснування, готує гарних фахівців, які працюють на розвиток нашої держави.
Я закінчила цей Університет з дипломом інженера-хіміка, працювала в інституті з проектування хімічних заводів. Маю відчуття гордості за свою Alma mater.
В обласній державній науковій бібліотеці ім. В. Короленка відкрито виставку «Фотоархів УФТІ: Діалог часу». Особливість виставки в тому, що настав час розповісти про цікаві справи втаємничених вчених фізиків, Нобелівських лавреатів Л. Ландау, П. Капиці та інших вчених, що формували фундамент вітчизняної атомної науки. З нагоди відкриття фотовиставки в фойє бібліотеки зібрались вчені, які своєю працею продовжують фізичні дослідження.
Підростає нове покоління. Харків’яни вибороли медалі на Міжнародній олімпіаді з інформатики, яка проходила в місті Сукре (Болівія) – серед призерів двоє школярів, які здобули одну срібну та одну бронзові медалі. Срібну медаль отримав В. Ковнацький, випускник харківського ліцею «Авторська школа Бойка», а бронзову – І. Шевченко, учень 11 класу цього ж ліцею.
Люди мистецтва допомагають Харкову залишатися містом, яке живе, працює, мріє. Наприкінці першого року війни в художній Академії дизайну і мистецтв була відкрита виставка народного художника В. Ковтуна «Харків у війні». Представлено дев’яносто картин, мальованих фарбою: пейзажі зруйнованих територій, відремонтовані будинки, портрети героїв загиблих і живих, згорьовані жінки, в одному вибитому вікні майорить прапор України, біля зруйнованого будинку на сонечку сидить кицька, вона не розуміє, що роблять люди...
На початку другого року війни в саду ім. Т. Шевченка постав перший і єдиний пам’ятник в Україні загиблим дітям – ангелочок піднімається до неба, а до ніжки причепився ведмедик.
Практика влаштовувати концерти у метрополітені триває вже чотири роки. Актори кажуть, коли закінчиться війна, усім творчим колективам потрібно
Продовження на стор. 13
с. 13 · сторінка оригіналу ↗
Закінчення. Початок на стор. 3
буде вийти на вулиці, безпосередньо до містян. Відчувається єдність народна. У Харківському академічному драматичному театрі ім. Г.Ф. Квітки- Основ’яненка опрацювали новий цікавий формат – літню сцену, яку назвали «Дворик Квітки», де дають вистави просто неба. Йде сучасна вистава за твором І. Франка «Легенда про Лиса Микиту». Зміст залишається франківським, сатиричним, але йдеться про людей. Цей твір є в шкільній програмі, тому на перегляд вистави йдуть школярі.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
