Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Гаряча тема · с. 7сторінка оригіналу ↗

STOP! ДИТЯЧЕ ПОРНО В ІНТЕРНЕТІ Один хлопчик пішов на зустріч із “другом”, з яким познайомився через Інтернет. Він так і не повернувся додому. Пізніше його фотографію виявили на порносайтах... Сьогодні цим хлопчиком може стати ваша дитина...

Слово Просвіти, №06 за 2006 рік

ПОГЛЯД Матеріали порнографічного характеру можна порівняти із бацилами СНІДу, які поширюються швидко і загрозливо. Світлини, слайди, журнали, малюнки, фільми, відеозаписи, комп’ютерні диски й файли такої тематики мають численну аудиторію. Дослідницька й Інтернет-сервісна компанія “NetValue”, що має головний офіс в Парижі і займається дослідженням та аналізом користувачів Інтернету в Європі та США, стверджує: кожен четвертий британець, користуючись удома Інтернетом, відвідує порносайти (в Інтернеті порнографія займає 5 % інформації). Із 9411 сайтів, на які заходили британці в 2001 році, 3879 мали матеріали порнографічного характеру. В середньому на таких сторінках відвідувачі проводили 45 хвилин. Частіше за британців порносайти відвідували німці, у середньому вони проводили там 59,2 хвилини. Тож не дивно, що прибутки власників відомих порноресурсів складають від 500 % до 1000 %. На прибутковий бізнес тіньових ділків перетворилась і дитяча порнографія: будь-який, незалежно від форми, показ дітей у реальних чи віртуальних сексуальних актах або демонстрація статевих органів дитини з сексуальними намірами. Технології виробників і розповсюджувачів різні й доступні: це традиційні та цифрові фотографії, фільми, живі картинки, графіка. Проблему кордонів і доставки готової продукції знімає Інтернет, за його допомогою дитяче порно надають без фізичного контакту між продавцем і клієнтом, що практично унеможливлює розкриття таких злочинів. Дивитися вже отримані порнофільми в зачиненій кімнаті безпечно. Щоправда, у розвинених країнах існують спеціальні прилади: вони вловлюють і розпізнають картинки на моніторах комп’ютера. Навіть перебуваючи на вулиці, можна побачити зображення на екрані. Таким чином удалося заарештувати трьох ватиканських священиків-любителів дитячої порнографії. Ось тільки деякі порнокористувачі унеможливлюють доступ до екранів за допомогою спеціального електромагнітного захисту. Окрім того, що споживачі дитячої порнографії, переважно педофіли, дивляться отримані матеріали на самоті (закрита група), вони можуть примушувати дітей дивитися порнофільми разом із ними (ізольована з дітьми) або ж обмінюватися знімками (котедж) і, звичайно, продавати знімки й отримувати прибутки (комерційна група). Зазвичай педофіли мають детальний і упорядкований опис своїх колекцій, рідко коли щось губиться. Вони розглядають такі ВАРТО ЗНАТИ нет, попередньо не порадившись із батьками. Я не відповідатиму на листи чи прохання, які викликають почуття дискомфорту або сорому. Ми встановимо з батьками правила роботи в Інтернеті: — час і тривалість моєї роботи в Інтернеті; — сферу відвідування Інтернету. Я не шукатиму інших сфер без дозволу батьків і не порушуватиму встановлених правил. Я буду гарним/гарною користувачем/користувачкою Інтернету і не робитиму нічого такого, що може завдати шкоди іншим людям, чи того, що протизаконно. Окрім того в Україні існує програма, що блокує доступ до певних сайтів, які містять у своїй назві слова на кшталт “hotgirls”, “coolgirls”, “sexy”, “escortservise”, “sexyboys” (“гарячі дівчата”, “сексуальний”, “ескорт-сервіс”, “сексуальні хлопці”). Розповсюдження такої програми безкоштовне (у Західній Європі подібні програми коштують від 20 до 50 євро). Програму можна скачати з вебсторінки http://www.kn.org.ua. колекції як одну з найважливіших речей у своєму житті й витрачають на них чимало часу і коштів. Інтерпол повідомляє, що на платних сайтах світового Інтернету частка дитячої порнографії з Росії, Білорусі й України складає більше половини від загального обсягу порнопродукції, а прибуток вимірюється десятками тисяч доларів на місяць: вартість дитячого порно складає від 20 до 150 доларів. За кордоном російська й українська порнопродукція користується попитом через суворі місцеві закони щодо тиражування дитячої порнографії. Гучним розкриттям жорстокої дитячої порнографії (кадри з порнострічки, де двоє голих садистів катують зв’язану дитину, шокували світ) свого часу стала справа “Блакитної орхідеї” (“Голубой орхидеи”). Московський сайт “Блакитна орхідея” пропонував педофілам усього світу світлини оголених російських хлопчиків, касети, компакт-диски й інші порноматеріали. Кошти за продукцію переказувались через мережу “Вестерн-Юніон”. У кінці 2000 року організатори сайту були затримані в Москві, двоє з них покінчили життя самогубством. Міліціонери вилучили 600 касет і 200 дисків із дитячою порнографією. Хвиля арештів прокотилась по всьому світі: 22 кримінальні справи було порушено у США, 12 — у Німеччині, 7 — у Нідерландах, 6 — у Франції, 3 — в Данії й Великобританії, по одній справі — у Гонконзі, Кувейті, Іспанії, Швеції, Італії, Норвегії й Австрії. Окрім того, що через Інтернет поширюються дитячі порнографічні зображення, всесвітня мережа може бути використана і як засіб маніпуляції дітьми, — педофілами, сексуальними експлуататорами, грабіжниками й іншими злочинцями. Адже особливістю віртуальної комунікації є можливість приєднатися до спілкування, незалежно від національності, ста- Фото Оксани Цеацури ті, віку, релігії і культури, діяти анонімно чи під вигаданим ім’ям. Користуючись електронною поштою (e-mail), моментальними повідомленнями (ICQ, MSN) або спілкуючись у кіберпросторі (onli- ne chat rooms), дитина перебуває наодинці зі своїм комп’ютером і покладається на себе, розрізняючи правду від брехні. 44 % опитаних підлітків у Таїланді відповіли, що переважно вони спілкуються з друзями й родичами, 22 % — із так званими “віртуальними друзями” та 33 % — із незнайомцями. Але віртуальні друзі — часто такі само незнайомці, які лише регулярно спілкуються і можуть викликати довіру, а отже, можуть розраховувати на отримання від дітей приватної інформації або фотографій. Отриману інформацію злодії використовують, наприклад, для пограбування квартири. А світлини — для монтажу в порнопродукції. Технічно неважко, маючи тільки обличчя дитини і використовуючи новітні технології, змонтувати порнографічні знімки. Змонтовані знімки використовують в Інтернеті, продають. Виставлені в Інтернеті знімки можуть зберігатися роками. Зараз у світовій мережі є близько 12 мільйонів зображень дитячої порнографії, і, можливо, зображені на них діти вже дорослі. Із цих 12 мільйонів, за даними Італійської асоціації попередження педофільних злочинів (Segretariato Sociale), 90 % зґвалтованих маленьких дітей на зображеннях належать до білої раси і семеро із десяти жертв — особи жіночої статі. На Заході також популярним стало шантажування батьків трансформованою світлиною їхньої дитини. Така ситуація частково спричинена й тим, що в кримінальних кодексах багатьох країн не передбачено покарання за створення фотомонтажів (віртуальної порнографії) та їхнього продажу, тоді як за фотографування дітей в Р.S. Авторка дякує за надані для статті матеріали Ользі Володими( рівні ШВЕД — представнику між( народної організації “Ecpat Internatio( nal” для реґіону СНД. Організація працює на ліквідацію дитячої пор( нографії та торгівлі дітьми з ме( тою сексуальної експлуатації. z Матеріали вивчала Ольга СКРИПКІНА

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин