Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Про-читання · с. 15сторінка оригіналу ↗

ПОЧАТОК НЕСКІНЧЕННОГО

Слово Просвіти, №06 за 2006 рік

Поет Богдан Чепурко, який видав нову книгу віршів “Викрадення Європи” з власними кольоровими ілюстраціями, давно випрацював притаманну тільки йому систему цінностей. Його поетичне словознавство й теорія самопізнання все ж більше спираються на духовні етичні чинники, в яких варіюється тяглість життя, доля суспільства і людини загалом. Назву книги визначив міф про викрадення Європи Зевсом та наслідки тієї античної язичницької акції. Упродовж історії цей міф активно інтерпретували в культурах багатьох народів, особливо поети й живописці, які творили про це яскраві картини (К. Лоррен, В. Сєров), не завжди замислюючись над релігійним, ба й соціокультурним значенням того явища… Б. Чепурко не дотримується виробленої схеми цього міфу, трактуючи його парадигму за сучасними духовними критеріями й оцінками суспільного розвитку. Міф про викрадення Європи для нього — це культурний феномен, і репліка, і прецедент для полеміки з новим, але трухлявим світом. Книга новаторська вже за охопленням часопростору та особистісним простеженням європейських моральних принципів, до яких в автора так багато застережень і пропозицій, додатково сформульованих в есе “Повернення викраденої Європи” (По мові — післямова). У поезії та есе вони лише перегукуються своїми основними диспозиціями, розкриваючи можливості асоціативних розмислів або й навертаючи нас до історії тривожного формування світової цивілізації. Автор, безумовно, проштудіював певні моменти проблеми, але й при цьому ліпше було б подавати свої міркування не так категорично, хоч і розуміємо, що книга його художня. До честі Б. Чепурка, — він знаходить власний ключ до дверей поетичного ідеалу. Мабуть, немає особливого значення, чи досягне поет своєї мети. Для метафізичного дійства, — а поезія є такою, — важливо засвітитися правдою, що спонукає бути вірним Творцеві. Богдан Чепурко не лише відображає дух української культури, давнини й сьогочасся, він виявляє у своєму народові доброчестя і святощі, які мають непроминальну цінність, і на які не сміє посягати запроданець чи по духу чужий. Його поетична мова гнучка і завбачлива. Домінантна тематика книги відхиляє містичний сенс міфу про викрадення Європи і завбачає спонтанне очищення від наслідків його негативного впливу. Міф, як вважає автор, виявився надто реактивним, а корозія глибокою, тому процес очищення — важкий, але оновлюючий душу і плоть. Поет бачить своє завдання в тому, щоб переконати читача повернутися до первозданної системи координат, пізнати небесне, радісне, виважене. Для Б. Чепурка Бог — не стандартне поняття про вищу сутність, а втаємничена віра у Його істинність і молитвенне діяння в ім’я Його любові і доброти. Поет свідомо орієнтує слово на тривання у духовній культурі нації, тут він і боронить його, і вивіряє у протиборстві феноменів буття-небуття. Він не змагається з міфом як таким, а вимагає від нього чесної соціокультурної роботи. Богдан Чепурко — істинний поетичний мрійник. Але мрія стає дійсністю. Слово — це робота. Тому він і доскіпливий практик поетичного духу. Його ідеали правдиві, позитивні, гідні високих оцінок. Хай по вірі його і збувається поетична молитва та праця. Григор МОВЧАНЮК, м. Вінниця z

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин