Політика · с. 3сторінка оригіналу ↗
ПРО УКРАЇНСЬКІ НАФТОГАЗОВІ ПЕРСПЕКТИВИ І МАЯКИ
Слово Просвіти, №06 за 2006 рік
Микола Савенко звернув увагу на вельми промовисту річ: у багатьох європейських конституціях не прописані умови й підстави розпуску парламенту. Натомість існує певна звичаєва політична практика розпуску законодавчих органів, за якою нездатність парламенту сформувати єдиний орган конституційної юрисдикції цілком може вважатися достатньою підставою для розпуску парламенту. Проте в українських реаліях Конституційний Суд поки що є лише потенційним гравцем у конституційних іграх. Щодо спроможності нового складу Верховної Ради переглядати конституційну реформу, то в цілому вона є не поганою, якщо зважити на високий рейтинг Юлії Тимошенко, яка, щоправда, останніми газоконденсатними місяцями частенько змінює своє ставлення до конституційної реформи. Також на “круглому столі” лунали критичні зауваги щодо неприпустимо незначної ролі судової гілки влади в системі державного управління. Слів і думок суддів просто не чути в державі — так можна охарактеризувати проблему. Доволі ефектним був спровокований представниками кафедри політології поворот дискусії від інституційного, формально-правового вимірів проблеми до ціннісного наповнення інституційних трансформацій. Наталя Амельченко, викладач кафедри політології НаУКМА, стверджує, що, говорячи про постатейні неузгодженості, юридичні колізії, кулуарні розрахунки, вкрай важливо зважити на ціле-раціональну та ціннісно-раціональну мотивацію основних політичних гравців. Прийняті зміни до Основного Закону України є компромісом між бізнесовими, корпоративними, політичними інтересами, а не знаменником спільних цінностей. І це — фундаментальна проблема українського політичного дискурсу. Як налогошував під час дискусії Володимир Кушніренко, викладач кафедри політології, важко не вгледіти облудності та безпідставності всіх посилань при проведенні конституційної реформи на інтереси українського суспільства, на національні інтереси України. Адже українське суспільство насправді достеменно ще не досліджене, а поняття “національні інтереси” чи не найтуманніше у політичному житті України, оскільки його дефінування вимагає розуміння того, хто ми є. І ось тут, імовірно, ми підходимо до центрального нерва надскладної і масштабної проблеми. Олександр Дем’янчук, завідувач кафедри політології НаУКМА, слушно зауважив, що можна зібрати тисячу експертів і вислухати їхню думку щодо конституційної реформи, проте чи змінить це щось реально в політичній культурі та поведінці українського парламенту і чи допоможе конкретному українцеві? А ось у цьому питанні відкривається центральний нерв усього українського політологічного дискурсу, і має цей нерв два відгалуження: одне в напрямі повної відчуженості від реального життя та практичної недієспроможності експертно-неурядового впливу знизу на прийняття рішень на верхівці владної вертикалі, друге — у напрямі його ембріонального становлення. Але ще більше український конституційний процес схожий на МсDonald’s тим, що він послуговується стандартним для всіх куточків світу меню і тим, що українські політики не стільки обирають, скільки замовляють. Усе можна купити — усе можна змінити — усе можна під себе скрутити... Певно, що він невимовно далекий від сакралізації Основного Державного Закону. На останок хочеться щиро подякувати організаторам та учасникам “круглого столу”.
Жанна БЕЗП’ЯТЧУК, студентка Національного університету
z
Під час наради з Прем’єр-міністром Юрієм Єхануровим у Криму стало відомо, що Україна від розробки шельфу Чорного й Азовського морів розраховує отримати 2 мільярди доларів інвестицій. Хто братиме участь у тендерах і відповідно отримає частку українського газу, ще не оприлюднено. “Чорноморнафтогаз” планує збільшити видобуток палива з одного до восьми мільярдів кубометрів на рік. На півострові Прем’єр побував на кримських маяках, острові Коса Тузла та відвідав низку інших об’єктів. Відносини з Росією Прем’єр планує будувати на прагматичній основі. У цьому зміст інвентаризації об’єктів Чорноморського флоту в Криму. “Тут немає політики, є прагматичні підходи, як немає політики і в конфлікті навколо маяків”, — підкреслив Ю. Єхануров. Ситуацію навколо навігаційних споруд Прем’єр попрохав не політизувати, оскільки він у цій суперечці вбачає суто земельний аспект, вважає, що це боротьба за землекористування узбережжям. На його переконання, галас навколо маяків зчинили власники маєтків і котеджів, які “повиростали” біля маяків. Тож інших питань, окрім майнових, Ю. Єхануров тут не вбачає, і радить перевести це в суто економічну площину. “Маємо їх проінвентаризувати, якщо цей маяк належить Україні, а Російській Федерації потрібні послуги, то, природно, за ці послуги треба платити. Адже проблеми маяків немає, є проблема землі й власності, розташованої навколо споруд. Потрібно поцікавитися, чиї “хатинки” приліплені до маяків і хто особисто зацікавлений, аби цю ситуацію перенести у політичну площину, щоб не відповідати на питання, за які кошти побудував цю “хатинку”? Сподіваюся, що 14 лютого ми знімемо всі зайві питання, які будуть вирішені під час переговорного процесу”, — наголосив Ю. Єхануров. Зокрема й у відносинах із Росією “незрозумілі” моменти постачання м’яса, молочних продуктів, квотування постачання труб і відмова від вертолітних двигунів. Але Глава українського уряду принципово проти аналогічних кроків у відповідь. Щодо кожного такого випадку Україна буде домовлятися, тим більше, що “в нас прекрасні відносини на рівні президентів і урядів, є повне порозуміння, і ми нормально працюємо”. Щодо острова Тузла, то Ю. Єхануров підтримує ідею найшвидшого створення тут курорту й доручає Міністерству транспорту і зв’язку пришвидшити обладнання й опорядження острова. А оприлюднити остаточні підсумки українсько-російських газових угод пообіцяв найближчим часом, і просив не робити з цього сенсації. Тим більше, що весь комплект документів, який є з газової тематики, — це цілі томи”. Прем’єр Ю. Єхануров подякував кримським чиновникам за прийом дітей із Алчевська, але покартав за нерозпорядливість, яка призвела до холоду в помешканнях кількох селищ півострова. Зокрема в місті Щолкіно й кількох прилеглих до нього сіл досі залишаються без водопостачання і опалення 84 будинки. І попрохав, щоб те, що відбулося в цьому місті, “не вішали на газ”.
z
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
