Без мови немає нації! · http://slovoprosvity.org.ua · с. 1сторінка оригіналу ↗
ЧИТАЧІ ПОСТАВЛЯТЬ НАМЕТИ
Слово Просвіти, №06 за 2008 рік
ГАРЯЧА ТЕМА
Валентина ДАВИДЕНКО
Київ — батьківщина першої на теренах Європи бібліотеки, заснованої Ярославом Мудрим. Я писала б про це на рекламних щитах чи банерах замість нав’язливої реклами у нашому місті, де сьогодні 138 бібліотек. І рейдерський напад серед білого дня: спроба захопити приміщення відділу нових комп’ютерних технологій головної публічної бібліотеки імені Лесі Українки. Чому за першим сигналом на її захист став голова Українського фонду культури поет-академік Борис Олійник та відомий український письменник Микола Сом, які одразу передали лист Президенту, а не міська влада, сподівалася дізнатися на прес-конференції, що відбулася вже після кількох спроб виселення бібліотеки. Голова управління культури Києва Світлана Зоріна, як стало зрозуміло, знає про всі митарства цього колективу в протистоянні з нападниками. І висловилася слушно: “Ми не можемо називати столицю європейським містом, якщо там не буде дуже гарної сучасної бібліотеки. І справді, в плані міста є будівництво бібліотеки. Якби не Євро-2012 (що теж дуже важливо для Ки-
Фото Тамари Федяй
Письменник Михайло Шевченко аргументує рядками закону єва й України), то до 2012 року цю бібліотеку побудували б. З 1972-го бібліотека розташовується в цьому приміщенні, 1995-го було прийнято закон про бібліотеку і бібліотечну справу, адже інакше неможливо було б зберегти бібліотечну мережу Києва. У законі записано, що у випадку приватизації будівель, споруд, приміщень, де розташовані бібліотеки, що є у державній або комунальній власності, та за відмови власника надавати займані бібліотеками будівлі, органи, що приймають рішення про приватизацію цих будівель, споруд забезпечують бібліотеки будівлями, приміщеннями, збудованими за спеціальними проектами, або іншими упорядкованими приміщеннями, що відповідають умовам обслуговування користувачів бібліотек і зберігання бібліотечних пунктів. 1996 року ВАТ “Укргазпроект” приватизувало, незважаючи на цей закон, приміщення. На той час Фонд держмайна міг би відокремити бібліотеку і залишити в комунальній власності. Але приватизація відбулася таким чином, що це майно також приватизувало ВАТ “Укргазпроект”. Однак було підписано договір довгострокової оренди, за яким бібліотека повинна розташовуватися у цьому приміщенні доти, доки місто не збудує нового. Ця оренда тривала до грудня 2007 року. Тоді ж директор отримала повідомлення, що угода розривається, і бібліотека повинна залишити приміщення. ВАТ “Укргазпроект” кілька разів змінило власників і, звичайно, порушує законодавство, тому що приватизація була надана з правом довгострокової оренди. Ми звертаємося до всіх, щоб бібліотека розташовувалася тут, доки не збудують нового приміщення”. З’ясував суть справи, за його ж словами, і секретар Київради Олесь Довгий, який приїхав на зустріч із журналістами: “Учорашня подія — та крапля, яка переповнює чашу терпіння. Як представник київської влади я десяток разів зустрічався з представниками всіх національних спілок, ми наклали табу на будь-яке виселення не тільки бібліотек, а й творчих майстерень. Є відповідний указ Президента, рішення Київської міськради, що будь-яке відселення, відчуження майстерні, бібліотеки, галереї, соціально спрямованого закладу можливе лише за письмової згоди голови спілки, з розумінням того, що структура переселяється в поліпшені умови. Попри ці наші рішення, здається, діє якась провокативна база, група шкідників, яка дестабілізує ситуацію задля дискредитації влади. Гарантую, що доки є нинішня влада і я депутат, жодної дії до цієї бібліотеки і до будь-якої іншої не буде вчинено. Якщо потрібно, буде наша охорона — моя особиста, намети нашої політичної сили. Дивно, що коли такі дії відбуваються, немає жодного з опозиціонерів. А після того вони одразу з’являються зненацька, як завжди, з телекамерами. Розглядаю це як провокацію. Я з’ясував суть питання, і хоч Фонд держмайна погоджував цю ситуацію, я вже направив звернення до глави уряду, до голови Фонду держмайна накласти вето, щоб не допустити ніяких зміну становищі бібліотек, окрім як на краще. Я особисто буду гарантом цього. У матеріалах про приватизацію, які ми подивилися, є дуже багато питань до власників будівлі”. Завершив свій виступ секретар міськради пропозицією працівникам бібліотеки посилати всіх, хто зазіхатиме на це приміщення. Після паузи весело уточнив: “до мене… Я розберуся”. На жаль, ні він, ні голова управління культури запитань від журналістів не чекали, переадресувавши
Закінчення на с. 8
ОПАЛЬНИЙ ГЕН- ДИРЕКТОР ХОРТИЦІ
СИН ПРО ОЛЕГА ОЛЬЖИЧА
Добровільні пожертви “На Кобзареву Церкву”: МБФ “Українська Родина” Р/р №26045200145101 в Подільській філії АКБ “Київ”, МФО 320401 ЗКПО 21709106
УСЬОГО НА РАХУНКУ ТАРАСОВОЇ ЦЕРКВИ — 834 194 грн. 50 коп.
с. 8 · сторінка оригіналу ↗
ну функцію бібліотеки — реалізувати конституційне право громадян на вільний доступ до інформації. Це міжнародна норма. У статті 19 Декларації прав людини кожній людині на Землі гарантовано вільний доступ до інформації. Наш фонд має понад 270 тисяч зразків на паперових носіях, безоплатно ми надаємо доступ до всієї законодавчої бази України одразу ж після реєстрації документа, до англомовних та українських журналів. З 1992 року бібліотека почала запроваджувати нові технології. Вона представлена в мережі Інтернет, цілодобово забезпечено доступ до наших інформаційних систем. Бази даних інших бібліотек сходяться в нашу мережу. У наших фондах зберігаються багаті колекції, і є потреба у всіх восьми приміщеннях. У відділі мистецтв, наприклад, безцінна колекція Сержа Лифаря, Івицького, Китастого. Тому нам є що захищати. 1996 року відбулася приватипротягування офіційного чи державного статусу російської мови. Зараз усе зводиться до емоційних взаємозвинувачень і образ. Телешоу на цю тему справляють принизливе для українського суспільства, прикре і доволі гнітюче враження. Закон повинен прагматично врегулювати порядок застосування російської мови громадянином — представником етносу задля збереження етнічної самобутності зація приміщення “Укрнафтогазом”, і зі зміною керівництва почалися проблеми: або виселення, або непомірна оплата. Позавчора шестеро невідомих спочатку обстежили приміщення з двору, а потім почали добиратися до дверей, плануючи вийняти кодовий замок. Злякана дівчина-чергова зателефонувала у приймальню, ми вибігли, викликали міліцію, повідомили в управління культури, і таким чином зупинили замах на бібліотеку. Сподіваємося надалі спокійно працювати, адже ми надаємо високий рівень послуг. Прошу не залишати нас, розв’язати проблему, щоб бібліотека могла працювати доти, доки не перейде в нове приміщення. Інакше це зупинить доступ користувачів до світових інформаційних ресурсів, електронний облік читачів. Бібліотека виконує функцію соціального захисту, бо дуже багато людей не має доступу до комп’ютера чи не може перозвитку етнічної самобутності, і це, безумовно, допоможе повернути самобутність і зросійщеним українцям також. Основний критерій — плекання національних самобутніх традицій, віри, культури, устрою життя. Тут є серйозні проблеми. Колишнє домінуюче становище російського етносу негативно позначилось на збереженні ним власної самобутності на теренах колишніх союзних республік. Етнічні ознаки росіян на цих територіях редплатити газету. А бібліотека отримує 650 найменувань”. Як завжди делікатний, але рішучий у своїй позиції Борис Олійник був лаконічним: “Складається враження, що це цілеспрямована акція. Добре розумію Світлану Зоріну й Олеся Довгого, які вважають, що це перекидання на міськраду, але ж тоді міськрада повинна одразу реагувати на будь-який випад. За першим сигналом ми з Миколою Сомом написали лист до Президента, я його вручив Юрієві Петровичу Богуцькому, який з розумінням поставився до проблеми і одразу передав його в Секретаріат Президента. Але доходить до того, що Президент повинен ледь не щодня сам зупиняти вандалів, щоб не виселяли художників, письменників. Здається, що це лінія фронтального прицільного удару по культурі. Я не істерик і знаю, що ми ж таки на своїй землі. Можливо, хтось не розуміє цього, то треба пояснити, що таке українська куль-
Фото Тамари Федяй
Термінового врегулювання вимагає порядок застосування в Україні мов міжнародного спілкування. Ідеться не лише про російську, а й англійську та інші мови. Цілком очевидно, що неуважне і невнормоване застосування мов міжнародного спілкування за інерцією поширюється у сферу пріоритету державної мови. Внаслідок цього відбувається звуження сфери застосування державної мови в публічній діяль-
Голова Українського фонду культури Борис Олійник: “Ми таки на своїй землі”.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
