“Їхні долі об’єднало Блакитне узбережжя”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
ІСТОРИЧНА ВИСТАВКА «УКРАЇНА ВІД ТРИПІЛЛЯ ДО СЬОГОДЕННЯ»
Слово Просвіти, №06 за 2008 рік
Галина ЛЕВИЦЬКА, член Національної спілки журналістів України
“Політики викрадають у народу ідеали, а мистецтво їх зберігає”.
Правдивість цього твердження до* вела загальнонаціональна художня виставка “Україна від Трипілля до сьогодення”, на якій представлено переважно твори на історичну те* матику. Виставки ці відбуваються раз на два роки. Перша згуртувала усього тридцять митців, які працю* вали в історичному жанрі. Ниніш* ня, яка відкрилася в Будинку ху* дожника, налічувала понад сотню учасників. Незмінний організатор виставок “Україна від Трипілля до сьогодення” — київський митець Олександр Мельник. Експозиція в Києві — лише перший її етап. Протягом лютого виставку “Україна від Трипілля до сьогодення” зможуть подивитися у Львові. З 1 березня її експонуватимуть у Донецькому художньому музеї. І в тому, що українські полотна, присвячені історичному минулому, поїдуть у Донецький край, — заслуга Міністерства культури, наголошує куратор виставки О. Мельник. Це одна з особливостей сучасної України. Без дозволу з Києва ніхто у Донецьку не наважиться прийняти виставку, на якій глядач зможе побачити чимало незвичайних робіт. Коли на Донеччині активно лунають заклики прославляти російську імператрицю Катерину ІІ, картина з її гульбищами багатьом може видатися незвичною. Які полотно з розп’ятим на хресті, але не вбитим душею захисником волелюбного Батурина. Вже не кажу про портрет Романа Шухевича. На відкритті виставки представники Міністерства культури висловлювали побажання, що виставку слід показати і в інших містах України, вона повинна стати важливим елементом самоусвідомлення української нації. Директор Батуринського музею-заповідника заявила про бажання придбати всі роботи, приурочені до 300-річчя Батуринської трагедії. На виставці багато робіт на тему Голодомору та страшної розправи російського царя Петра І з Батурином — центром українського самостійництва. Відомо, що у радянський період робили все, щоб історичний жанр, виражений мистецькими засобами, якщо не зовсім знищити, то бодай зігнати на марґінес. “Ми живемо в час, коли знову відроджується історична тематика”, — сказав на відкритті виставки український мистецтвознавець і громадський діяч Богдан Горинь. Він, зокрема, наголосив, що сотні років українці жили з подвійною свідомістю: художники малювали картини, поети писали вірші. Люди з подвійною свідомістю Мазепу називали зрадником, не мали права згадувати про Калнишевського. “Врешті-решт нас обкрадали матеріально і духовно, і чимало наших цінностей зараз перебуває у музеях за межами України”, — констатував мистецтвознавець. За словами Гориня, необароко, яке розквітло при Мазепі, має своїх продовжувачів. Один із них — Микола Стороженко. Його робота “Свята Ольга” — одна з вершинних у творчості художника, — сказав мистецтвознавець. Сподобалися глядачам роботи харківських митців. Вони створили в повному розумінні окрему школу, і Гонтарів — їхній викладач — показав, як можна поєднувати реальні речі з фантастичними і створювати духовну правду, представлену в натуралістичному виразі. За словами мистецтвознавця, до творів фантастичного реалізму належать і твір Мурашкіної, і твір Сердюка, й інших авторів. Богдан Горинь відзначив: на виставці є твори, які продовжують школу Бойчука. І наголосив, що вірний традиціям бойчукістів митець з Києва Олександр Мельник. За словами мистецтвознавця, виставлена робота “Розіп’ятий Батурин” О. Мельника — водночас і символ виставки, і символ трагедії Батурина. Зроблено акцент на творах ще одного київського художника Олександра Івахненка з огляду на вишуканий стиль, досконало подану розробку композиції й образу. І хоч загальнонаціональна художня виставка “Україна від Трипілля до сьогодення” щойно відкрилася, її організатори вже планують наступну.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
