Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Лицар, який жив сім століть тому, твій — хай і далекий, але такий рідний — прабатько, рятівник, оборонець, ангел”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

КАЗКОВІ ДЕТЕКТИВИ МАРИНИ ПАВЛЕНКО

Слово Просвіти, №06 за 2008 рік

Ірина КОВАЛЬ-ФУЧИЛО Нині в Україні не одне видавництво прагне створити цікаву книжку для дітей. Не пасе задніх вінницьке видавництво “Теза”. Його продукція розрахована насамперед на читачів-школярів, а також, звісно, на їхніх батьків, якій вирішують — купити чи не купити книжку. Найчастіше рішення позитивне, якщо йдеться про твори відомої уманської письменниці Марини Павленко. “Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських” — це сучасна казка про неймовірні й захопливі пригоди розумної і сміливої вишнопільської школярки Софійки. У першій книжці Софійка намагається розплутати зловісну таємницю, пов’язану з долею її однокласника Вадима Кулаківського. “В мене, як хочеш знати, рід проклятий. Гроші ведуться, щастя — ні грама!” — зізнається він товаришці. Отже, треба зняти прокляття. Але ж як це зробити? У пригоді стала старезна шафа, що виявилася машиною часу і може перекинути в різні історичні епохи, якщо влізти в неї зі старою світлиною. На допомогу приходить вірний друг Софійки Сашко, який завжди тверезо, по-дорослому вміє проаналізувати ситуацію і прийняти правильне рішення, а це йому доводиться робити частенько, оскільки змушений допомагати матері виховувати трьох сестерблизнючок, покинутих батьком напризволяще. Друга книжка оповідає про пригоди Софійки у старовинному леськівському замку, колишньому маєтку родини Дашківських. Тут блукає привид дитини, який щоночі грає “Місячну сонату”, чим уже не лякає місцевих жителів, звиклих до знайомої мелодії. А ще привид урятував замок від нещадного нищення людьми, які безвідповідально, задля власної наживи перепродують майно замку, бездумно руйнують його: “Які тут були люстри! … Де вони поділись? Ну, хай меблі — на розпал, хай труби — на брухт, але куди вони повивозили люстри, мила Софі?!” — щиро обурюється привид. Софійка знайомиться з привидом, який виявився нещасною дитиною, що зростала без любові батьків. Його поневіряння можна припинити, якщо виявити, чиєю частиною душі є душа привида. Дівчинка докладає всіх зусиль, щоб розгадати цю таємницю. Чи не найхарактерніша риса письменницької манери Марини Павленко — вміння захоплювати читача — і дорослого, і малого. Сюжет повісті-казки динамізмом, загадковістю, напруженістю нагадує детектив. А ще чудова мова письма, легка, барвиста. Вдалі репліки кожного персонажа, тобто мовлення героїв персоніфіковане. Маю лише одне побажання — якнайшвидше побачити “Русалоньку” на екрані — вона до цього дуже надається. Згадаю тут ще одну книжку уманської письменниці. Це збірник дванадцяти казок “Півтора бажання (Казки з Ялосоветиної скрині)”. Книжка має так зване обрамлення: всі казкові історії вплетено в один сюжет. Виявляється, кожна казка живе у скрині загадкової бабусі Ялосовети, яка іноді випускає їх політати світом. Аж одного разу казки зчинили бунт і порозлітались. Деякі з них, найцікавіші, зібрано під однією палітуркою. Читати їх — величезне задоволення. Характери героїв, їхня поведінка, дії та вчинки, а також описані ситуації дають підстави стверджувати, що для казок Марини Павленко характерна глибока народність, яка вдало переплетена з авторською майстерністю письменниці. Книжку яскраво і любовно проілюструвала сама авторка.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин