Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗

ЗАНЕДБАНА ПАМ’ЯТЬ

Слово Просвіти, №06 за 2009 рік

Петро АНТОНЕНКО Не зупинятимемося на відомих істинах, що саме держава, а вже потім доброчинці-меценати, має дбати про охорону, відновлення, збереження національних пам’яток; що це не лише наша внутрішня справа, адже ці пам’ятки — надбання людства, й Україна має берегти їх, підписавши низку міжнародних конвенцій та угод. Зайве нагадувати, що ця справа десятиліттями у нас на десятому плані й на неї завжди не вистачало коштів. Якщо 2003 року на реставрацію пам’яток історії було надано 71 відсоток коштів від потреби, в наступні два роки — по 57 відсотків, а пізніше відповідно 18 і 11 відсотків. Почнімо з того, що, здавалося б, не вимагає великих витрат: обліку й оцінки пам’яток. Тут майже нічого не роблять, мабуть, щоб легше було доруйновувати, а то й розкрадати національні святині. Нині в Україні налічується 140 тисяч пам’яток історії й культури. Діє 64 заповідники, зокрема 26 державних, інші комунальні. До Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО включено Софійський собор Києва з архітектурним ансамблем, Києво-Печерську лавру, історичний центр Львова, геодезичну дугу Струве та букові ліси Карпат. Підготовлено документи ще на 11 об’єктів. Усі пам’ятки повинні бути занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. За шість років цього реєстру, який мали створити Мінкультури і туризму, Державна служба з питань національної культурної спадщини та Мінреґіонбуд, так і не створено. Є лише перелік об’єктів. Не зроблено грошової оцінки жодної пам’ятки, а це обов’язкова вимога закону. Тобто все це безцінне, в тому сенсі, що юридично нічого не коштує. Чим не підґрунтя для розтягування! Виняток становлять хіба що 18 зі 120 пам’яток Києво-Печерської лаври, та й-то лише тому, що їх здано в оренду. Ще одна узаконена лазівка беззаконня — відсутність у більшості випадків охоронних договорів, які мають укласти всі власники пам’яток з відповідним державним органом. Дивує, що Держкультурспадщини зовсім на має інформації про кількість таких договорів. Відомо, що за останні понад три роки було укладено… аж 20 та погоджено ще 50. Це при тисячах пам’яток. Наприклад, без охоронного договору — знаменитий Національний заповідник “Хортиця”. Словом, крадь досхочу. Щоправда, взяти об’єкти під охорону іноді ніяк. Адже у дев’яти областях, разом зі столичною, й досі не створено спеціальних місцевих органів охорони історико-культурної спадщини. Усе це породжує злочинну безконтрольність у справі збереження національних святинь. За приклад можна взяти Києво-Печерську лавру. Це водночас і Національний історико-культурний заповідник (він у віданні Мінкультури і туризму), і діючий монастир УПЦ Московського патріархату. Біди Лаври — тема окремої й важкої розмови. У заповіднику лише за 1999—2007 роки всупереч умовам охоронно-орендних договорів та без згоди дирекції було знесено 11 об’єктів культурної спадщини (зокрема браму й огорожу при в’їзді до Нижньої Лаври), перебудовано 16 об’єктів і збудовано 16 нових. “Крім того, неузгоджені дії щодо реконструкції і будівництва спричиняють руйнівні процеси на пам’ятках Заповідника”, записано у Звіті. Ідеться про господарську діяльність монастиря, не підтверджену ні Генпланом, ні розрахунками, навіть без проекту інженерного захисту території. Словом, що хто хоче, те й робить. Між тим, згідно з міжнародними конвенціями, наша держава зобов’язана інформувати Секретаріат ЮНЕСКО навіть про намір вести подібні роботи на об’єктах, що перебувають під охороною світової спільноти. Ще 2006 року уряд дав вказівку відповідним державним органам, столичній владі виселити з Лаври ті установи й організації, діяльність яких не пов’язана ні з заповідником, ні з церквою. Вказівки так і не виконано. Натомість 40 відсотків загальних площ у спорудах і будівлях Лаври надано в оренду і безплатне користування всім оцим “гостям”, а через брак експозиційних площ експонують лише один відсоток (!) наявних фондів. До речі, приклад з Лаври беруть інші заповідники. Так, Кременець-Почаївський надав в оренду приміщення підприємству “Профдезінспекція”, заповідник “Херсонес Таврійський” — місцевому яхт-клубу. Ще одна гостра проблема — землі заповідних територій. Тут тисячі гектарів “нічиєї” землі. Так, у державних заповідниках, підпорядкованих Мінкультури і туризму, майже на 30 відсотків площ досі не видано державних актів на постійне користування землею. Закінчення на с. 3 Рахункова палата України підготувала і подала на розгляд парламенту Звіт про використання коштів Державного бюджету на збереження істори% ко%культурної спадщини в заповідниках. Оскільки Держбюджет формує Верховна Рада України, вона і контролює його виконання. Рахункова пала% та, згідно з Конституцією України, — єдиний державний орган, створений парламентом для такого контролю. ЗНАЙОМТЕСЬ: ОЛЕСЯ КОВАЛЬЧУК Добровільні пожертви “На Кобзареву Церкву”: МБФ “Українська Родина” Р/р №26045200145101 в Подільській філії АКБ “Київ”, МФО 320401 ЗКПО 21709106

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин