Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК 6 (643), 9—15 лютого 2012 ПРОБЛЕМИ ДИТЯЧОГО ТЕЛЕЕФІРУ

Слово Просвіти, №06 за 2012 рік

Після розголосу в Інтернеті й грудневої заяви керівника Головного управління з гуманітарних і суспільно-політичних питань Адміністрації Президента України Ганни Герман про можливе перенесення музею в Донецьк, Петро Таланчук зателефонував Ганні Миколаївні. Вона повідомила, що розповіла про музей Президентові і він сприйняв цю інформацію. Потім був дзвінок до губернатора і рішення про переведення музею до Донецька. — Що запропонували посадовці? — Одразу ставлення місцевої влади до нас змінилося. Щоправда, приміщення для музею підібрали не найкраще — один із залів Донецької державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Н. К. Крупської, де вже є музей Т. Г. Шевченка. Тому і площі для повноцінного розміщення експозиції музею В. Стуса недостатньо. Але ми погодилися на цю пропозицію, зараз триває процес наукового опису експонатів, адже повинен бути акт прийому-передачі. У тому, що музей Стуса буде в одній кімнаті з музеєм Шевченка, є певний символізм, маємо у фондах монументальну (2х6 м) картину “Се ми, пресвята Богородице…”, яку створив донецький художник М. Кушнір. На ній Василь Стус зображений поруч із Тарасом Шевченком як два борці за правду і волю України: символ духовності ХІХ століття — Шевченко, а ХХ-го — Стус. І не випадково в їхніх біографіях так багато спільного… — 2009 року трудовий колектив Донецького національного університету відмовився присвоїти ВНЗ ім’я Василя Стуса. Чому це сталося? — Ідея про присвоєння імені Василя Стуса Донецькому національному університету провалилася через істориків-функціонерів, які писали колись історію партії. Вони не сприймають Стуса і ніколи його не сприймуть, а також через провокативні дії політиків. Питання це виникло і розвивалося об’єктивно. Але на якомусь етапі про це дізналися політики з Києва і вирішили зробити з цього піар-кампанію. Можливо, ідею “вкрали” спеціально, щоб її знищити. Якби все проходило тихо й спокійно, у противників ідеї забракло б аргументів проти присвоєння імені Стуса університетові. Також сьогодні немає ані пам’ятника Стусові, ані вулиць, названих на його честь. Та я вірю, що Василь Стус — людина майбутнього. І його справжнє визнання ще попереду. Спілкувався Євген БУКЕТ ССттуусс іізз Ш Шееввччееннккоомм ШЕВЧЕНКІАНА

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин