Палітра · “Тепле світло” зачаровує людину життєдайністю і змушує наші очі так само випромінювати позитив”. · с. 16сторінка оригіналу ↗
ІІ кк оо нн оо сс вв іі тт Олександра Охапкіна
Слово Просвіти, №06 за 2012 рік
У київському арт-холі “Кайрос” Ольги Богомолець відбулося відкриття персональної виставки українського художника-іконотворця Олександра Охапкіна, який цією експозицією відзначив і свій півстолітній ювілей. Виставка має назву “Домашні ікони Олександра Охапкіна”. Представлена експозиція відкрита для відвідувачів із 31 січня до 14 лютого (з 11.00 до 19.00, вихідні дні: неділя, понеділок).
Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ “Хатні ікони” — не церковний термін, — на чому наголосив у своєму вступному слові Дмитро Степовик, професор, доктор мистецтвознавства, завідувач відділу Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, знаний дослідник іконопису і сакрального мистецтва. Проте це той різновид мистецтва, яке має питомі українські традиції, а тому воно й не може суперечити канону. Віднайдені домашні ікони (які представлені в радомишльському центрі Ольги Богомолець) засвідчують, що вплетення в ікону образів рослин має надзвичайно довгу історію, за якою стоїть природне людське бажання “наблизити” небесне, наповнити сакральний простір незнищенною енергією, теплом і любов’ю. Дмитро Власович коротко окреслив “історію питання”: чи є насправді іконами “хатні ікони”, “неканонічні” зображення Матері Божої, Ісуса. За словами дослідника, в Єгипті, неподалік від Шарм-ель- Шейха, збережені старовинні ікони аналогічного типу. Вони в і д т в о р ю ю т ь первісну іконічну автентичність, у якій зображення сакрального аж ніяк не випадало робити в “сірих” кольорах, Бог не відмежовувався від природи, яка є творінням Його задуму. На первісних іконах майстри прагнули відтворити істинне світло душі й духу; ті ікони не “випромінюють” болю, не відтворюють мук каяття, не закликають до аскези й усамітнення (згодом саме ці настанови було покладено в “канонічний” іконопис). У стародавні часи, до VIII століття, ікони були “світлими”, подібні до тих, якими вони є в Олександра Охапкіна. І не варто боятися називати іконами ці мистецькі творіння-образи, оскільки у давньогрецькій мові “ікона” й позначала образ, зображення. Творіння О. Охапкіна насичені теплими кольорами, у них дотримано всіх правил іконописної колористики. Проте в кутках цих ікон натрапляєш на оберемки квітів, маленькі суцвіття чи квітки-німби.
Ольга Богомолець, відкриваючи експозицію, сказала, що вдома на стіні, там, де є така ікона, поруч ніколи не з’явиться
П П ЕЕ Р Р ЕЕ Д Д П П Л Л А А ТТ А А — — 22 00 11 22 ВВааррттііссттьь ппееррееддппллааттии ((зз ддооссттааввккооюю іі ппоошшттооввииммии ввииттррааттааммии))::
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
