Події, факти, коментарі · “Наша Церква твердо стоїть на позиції збереження української державності”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
Націоналізм: чим він є? Міні-лікбез для української еліти і не тільки
Слово Просвіти, №06 за 2012 рік
Володимир МОНАСТИРСЬКИЙ, доктор медичних наук, професор
Націоналізм як суспільне явище існує вже не одне сторіччя й у всіх націй. Незважаючи на це, у свідомості українського суспільства націоналізм чомусь міцно пов’язаний лише з діяльністю націоналістичних організацій 30# х—40#х pp. минулого сторіччя, передовсім із діяльністю Організації українських націоналіс# тів (ОУН) та її військової структури — Україн# ської повстанської армії (УПА). І суспільство за своїм ставленням до ОУН#УПА розділилося на дві частини: одні цілком обґрунтовано вва# жають їх своїми героями, борцями за самос# тійність української держави, інші — які сто# річчями виховувалися російськими понево# лювачами, безпідставно стверджують, що на# ціоналізм — велике зло, оскільки, на їхню дум# ку, зазначені організації були ворогами укра# їнського народу, а то й просто бандитами. Проте ні ті, ні інші практично не знають, чим насправді є націоналізм. Сучасна політологія розглядає націона# лізм як ідеологію, але насправді він є не стільки ідеологією, скільки наукою, яка вив# чає сутність націоналізму як природного та суспільного явища, його ґенез (походжен# ня), значення для кожної нації і для людства в цілому, а це дає підстави говорити про іс# нування наукового націоналізму. Науковий націоналізм виявив і ґрунтов# но вивчає низку властивостей і функцій на# ціоналізму. Тут дуже коротко зупинюся ли# ше на основних властивостях і функціях цього явища. 1. Нація і націоналізм — два поняття, які нерозривно пов’язані, тому можна стверджувати, що немає нації без націо# налізму, так само, як немає націоналізму без нації.
2. Націоналізм — світогляд нації, її пе# реконання, які склалися внаслідок життєво# го досвіду, що формувався протягом усієї довготривалої еволюції суспільства під впливом різних зовнішніх чинників: мови, території, релігії, історичної пам’яті, полі# тичного досвіду тощо. Отже, націоналізм — це філософія (система поглядів), у якій центральне місце займає нація, її інтереси та завдання. 3. У формуванні філософії націоналіз# му, крім зовнішніх чинників, важливу роль відіграють ще й внутрішні чинники, більше того, останні відіграють визначальну роль. До внутрішніх чинників відносяться гене# тичні програми, які Всевишній заклав у ге# ном (у генетичну систему) організму люди# ни. Одна із цих програм змушує людей до% тримуватися основного принципу націо# налізму, а саме принципу про життєву не# обхідність надання переваги інтересам власної нації над такими ж інтересами ін# ших націй. Отже, націоналізм (філософія націона# лізму) — категорія генетична, тому це єди# на ідеологія, яка є творінням не стільки людського розуму, скільки Всевишнього. 4. Націоналізм — захисна (своєрідна імунна) система нації. Вона, по%перше, дає нації можливість вижити в безперервній і безкомпромісній боротьбі за їжу, територію та ресурси, а по%друге, захищає націю від етноциду, тобто від її духовного нищення. Ось чому найбільш захищеною є та нація, у якої націоналізм досяг найвищого рівня свого розвитку!
5. Націоналізм виконує конкретну істо# ричну місію: творить нації і національні держави. 6. Націоналізм є вирішальним цивілі# заційним чинником. Про це свідчить хоча б той факт, що в усіх без винятку націй рі# вень розвитку їх націоналізму вже давно визначає рівень їх суспільного розвитку та розвитку їх матеріальної і духовної культури. Отже, націоналізм забезпечує вижи) вання та прогрес і кожної окремої нації, і людства в цілому. 7. Націоналізм — ідеологія і політика, яка базується на філософії націоналізму, а в її основні лежить генетично детерміно# ваний (визначений) принцип про надання переваги політичним, економічним, культурним та духовним інтересам влас# ної нації над такими ж інтересами всіх інших націй. 8. Націоналізм завжди намагається встановити націократію, тобто форму ор# ганізації і функціонування політичної систе# ми, яка базується на ідеології та політиці націоналізму. Націократія — різновид де# мократії і відрізняється від неї лише тим, що при націократії джерелом влади є нація, а при демократії — народ, тобто всі громадя# ни даної держави. Важливо зазначити, що практично в усіх так званих національних демократичних державах формою політичної системи фак# тично завжди є не демократія, а націократія. 9. Націоналізм є тим чинником, який спонукає нації до національного визво#
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
