Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Нема в нас справи важнішої, як просвіта народна”. Михайло Драгоманов «Просвіті» — 145 4 · с. 4сторінка оригіналу ↗

Найважливіша справа

Слово Просвіти, №06 за 2013 рік

Валентина СИДОРУК, заступник голови Іллічівського МО ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка З якого боку не приступай до наших національних і громадських справ, а все виходить, що нема в нас справи важнішої, як просвіта народна. Михайло Драгоманов Під час піднесення українського національного руху в роки революції 1905—1907 рр. “Просвіти” почали створювати по всій Наддніпрянській Україні та в місцях компактного проживання українців у Центральній Росії йна Далекому Сході. Серед перших на Наддніпрянщині була створена “Просвіта” в Одесі, а зареєстрована 25 листопада 1905 року. У січні 1906 р. просвітяни заснували в Одесі газети “Народня справа” та “Вісті”, видали низку цікавих книг, які надсилали іншим “Просвітам” України, організували першу в Одесі українську школу та читальню. “Просвіта” мала свій хор, бібліотеку, де нараховувалося понад 2 тисячі книг, музей (понад 300 експонатів). Численні літературно-мистецькі вечори, вистави української класики, що їх організовували просвітяни, викликали неабиякий інтересу мешканців міста, будили у них національну свідомість. На 1 січня 1908 р. у “Просвіті” нараховувалося 532 особи. Плідна робота одеських просвітян викликала стурбованість жандармів. Восени 1909 р. одеську “Просвіту” заборонили. Влада закрила книгарню та першу українську школу. Проте українська громада міста діяла в інших товариствах: у лютому 1910 р. було зареєстровано “Одеський український клуб”, а 1912 р. — товариство “Українська хата”. Засновники й активні члени одеської “Просвіти” згодом стали відомими всій Україні діячами. Серед них — талановитий лікар, лідер Української народної партії Іван Луценко, один із видатних українських істориків академік Михайло Слабченко, визначний бібліограф, фольклорист, мовознавець Михайло Комаров, автор першого шкільного підручника з історії України і опери “Катерина” Микола Аркас (за сприяння одеситів він організував “Просвіту” в Миколаєві), відомий дослідник європейської історії Іван Бондаренко. З одеської “Просвіти” вийшла ціла плеяда міністрів уряду Української Народної Республіки 1917—1920 рр.: прем’єрміністр Володимир Чехівський, міністр юстиції Сергій Шелухін, міністр фінансів Петро Климович, міністр закордонних справ Андрій Ніковський, міністр віросповідань Іван Липа. Одеська “Просвіта” відновила діяльність у січні 1918 р. у помешканні Англійського клубу (тепер Морський музей). Проте після встановлення радянської влади її ліквідували, як і скрізь по Україні. У часи перебудови, у другій половині 1980-х років, активізувалася і українська громадськість Одеси. Найпліднішою була діяльність обласної одеської “Просвіти”, коли її очолювала Галина Дольник. Виставки, презентації, конференції, лекції — завдяки цим заходам “Просвіта” здобувала авторитет не тільки в місті, а й у всіх куточках області. Велелюдно відзначили століття одеської “Просвіти” 2005 року. Вітаючи всіх зі святом, Г. Дольник сказала: “Станьмо всі, як один, у просвітянські лави, пам’ятаючи про те, що тільки що- Хор “Червона калина” Офіс Іллічівської “Просвіти” Просвітяни проводять заходи біля барельєфа Тараса Шевченка Презентація збірки “Незгасна свічка скорботи” у міській бібліотеці

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин