“Пишаються просвітяни своїми героями, які боролися за Незалежність України”. 5 Читацьке віче · с. 5сторінка оригіналу ↗
Пишаємося нашими героями
Слово Просвіти, №06 за 2014 рік
Наступний етап діяльності “Просвіти” розпочався з “перебудовою” в СРСР. У 80—90 роках ХХ ст. в Україні поширився рух за створення Товариства української мови імені Т. Шевченка. 4 квітня 1989 року Хмельницьке обласне Товариство (тоді — “Родовід”) очолив Микола Магера. Підтримавши ідею В. С. Прокопчука, завідувача Дунаєвецького відділу освіти, обласне керівництво доручило Валентині Никанорівні Магері, вчителю-словеснику з багаторічним стажем, заслуженому вчителю України, організацію та керівництво районним осередком у Дунаєвецькому районі. Саме Валентина Никанорівна організовувала створення осередків у кожній школі району, налагоджувала їхню діяльність. З’явилась “Молода Просвіта” — шкільна молодь, яка брала активну участь у суспільно-громадському житті. Відроджували традиції та звичаї, створювали музеї, відновлювали ремесла й організовували навчання, складали програми вивчення літературного краєзнавства. Валентина Магера була багаторічним і незмінним керівником районного методичного об’єднання, школи передового досвіду, інших форм методичної роботи, навчала цілі покоління педагогів. Велику допомогу й підтримку надавав Віктор Степанович Прокопчук, сам був ініціатором гарних справ: створення літературних музеїв, збирання сільського фольклору, відкриття кімнат народознавства, “Бабусиних світлиць” тощо. Цьому краєзнавцю належить ідея видання перших книг, методичних посібників, збірок та ін. Педагоги та школярі, на той час уже члени районного осередку української мови імені Тараса Шевченка, активно підтримували починання. Після реорганізації ТУМ у ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка (12 листопада 1992 року) керівником в області став Василь Горбатюк (нині — голова обласної організації НСПУ, директор літературного музею), а в районі цю справу доручили мені, методисту відділу освіти. Дунаєвецьке районне об’єднання “Просвіти” 26 червня 1995 р. легалізовано Дунаєвецьким райвиконкомом шляхом повідомлення про заснування. Просвітяни відроджували національні корені, боролися за виконання Закону “Про мови”, брали активну участь у політич-
Члени “Просвіти”, с. Підлісний Мукарів
“Слово Просвіти” отримує багато відгуків. Читачі привітали нас із усіма січневими святами, побажали тижневику розвою, за що ми вдячні. Основна пошта, звичайно, присвячена головній нинішній події — Євромайдану. Проте пишуть і про інші традиційні просвітянські заходи, які завжди йдуть у руслі патріотизму, боротьби за Свободу. День Соборності — одне з українських свят, яке не втрачає актуальності. Особливо приємно отримати звістку про його відзначення у Сімферополі, де цього дня відбувся урочистий мітинг і покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку. Про це написала Ірина КЛЮЄВА з Кримської організації УНП. Тут зібралося близько 200 представників Кримських організацій УНП, КУНу, Свободи, Всеукраїнського об’єднання ветеранів, Наукового товариства вчених і громадян, кримсько-татарського Меджлісу та громадськості. Мітинг розпочався хвилиною мовчання — вшануванням загиблих героїв Майдану. Нинішнє свято відбулося в умовах безпрецедентного тиску злочинної влади на український народ, який прагне до європейських демократичних цінностей. День Соборності, — повідомила авторка, — відзначили також у Севастополі, Євпаторії, Джанкої та Керчі. Про відзначення Дня Злуки земель України у місті Норт Порт (Флорида) повідомила Віра БОДНАРУК, голова Комітету Свята Злуки. Зала Українського Осередку ім. Св. Андрія в Норт Порті була переповнена, адже всі небайдужі переймаються нинішніми українськими подіями, намагаються морально і фінансово допомогти народові України. Зібрали підписи до Президента, Віце-президента, сенаторів і конгресменів із закликом підтримати український народ на Майдані. Наш постійний автор, журналіст Василь МАРУСИК розповів, як відбулося свято Злуки у Снятині та в Белелуї на Прикарпатті, як вшанували просвітяни-белелуйці учасників Снятинського віча, що відбулося з цієї нагоди у лютому 1919 року. Зокрема увічненого у меморіальній дошці Козьму Петрика, організатора і очільника сільської “Просвіти” у 1920—1930-х роках, хати-читальні, хору, драмгуртка. Його онук, заслужений артист України Мирослав Петрик нині очолює управління культури Івано-Франківська. Праправнук Козьми Петрика разом із просвітянами з Белелуї
Фольклорний етногурт с. Белелуя вітав євромайданівців та громаду, що зібралася в Музеї Івана Гончара. Пишаються просвітяни своїми героями, які боролися за Незалежність України. Про таких ювілярок написала Лідія КУП- ЧИК, голова Львівської міської організації Всеукраїнської Ліги Українських Жінок.
Віра Крокіс (Філяк) народилася 29 січня 1924 року в с. Дички Рогатинського району на Станіславщині в родині селян. Під час німецької окупації навчалася в педагогічній і торговельній школах у Рогатині та була активним членом юнацької мережі ОУН. Нею зацікавилось гестапо, тому Провід організації наказав іти в підпілля. 1943 року відбула таємний вишкіл організаторів мережі Українського Червоного Хреста, після чого їй доручили створювати й навчати кущі УЧХ в околицях міста Галича. Була районною УЧХ Рогатинщини, мала псевдо “Реня”. 20 травня 1947 року її заарештували енкаведисти, зазнала тяжких катувань і провокацій. Військовий трибунал засудив її до 10 років ув’язнення в таборах суворого режиму та 5 років позбавлення у правах. Відбувала покарання на Уралі та на Колимі. Звільнилася 1956 року. Одружилася з Юрієм Крокісом. З 1960 року мешкає у Львові. З початком українського відродження в 1990-х роках включилася в громадську працю. Стала активною членкинею Ліги Українських Жінок. 5 травня 2012 року у Львові пані Вірі Крокіс вручили давню нагороду. Сучасні дослідники знайшли в архівах наказ Командира УПА, де йшлося про те, що на основі рішення Української Головної Визвольної Ради від 25 липня 1950 року Срібним Хрестом Заслуги УПА (високою і рідкісною нагородою УПА) нагороджено “Реню”.
Фото Богдана Пошивайла
Дарія Гусяк народилася 4 лютого 1924 року в Трускавці Львівської області. Від 1939 року мала тісні контакти з членами підпільної ОУН, виконувала різноманітні доручення. Її батька Юрія Гусяка заарештували совєтські “визволителі”, і він безвісти зник в енкаведистських казематах. 1947 року хотіли заарештувати й Дарію, тоді вона разом із матір’ю пішла в підпілля. Виконувала обов’язки зв’язкової. Створювала легалізовані хати-бази для підпільників, зокрема для Романа Шухевича. 1948 року її прийняли у члени ОУН, присягу приймав Роман Шухевич. 2 березня 1950 року її заарештували у Львові, заочний суд ОСО в Москві виніс вирок — 25 років тюремного ув’язнення, який повністю відбула у Володимирській тюрмі, потім у Мордовії. Після звільнення оселилася разом із Катериною Зарицькою у Волочиську Хмельницької області, ближче до рідних місць не дозволяли, місцева влада її постійно переслідувала. Із 1995 року оселилася у Львові, стала членом Проводу КУНу. За порадою св. п. Слави Стецько створила Всеукраїнську Лігу Українських Жінок, стала її головою. Створила осередки у 22 областях. Була співзасновником Національної Ради Жінок України, представляла цю організацію на міжнародних з’їздах і конференціях. 2008 року нагороджена орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня, іншими почесними відзнаками. А просвітяни Севастополя повідомили, що у міському Культурно-інформаційному центрі Міністерства культури України відбувся літературно-музичний вечір “З любов’ю до життя”, присвячений 60-річчю поета, прозаїка, публіциста, члена НСПУ, заслуженого діяча мистецтв України Володимира Проценка, лауреата низки літературних премій. Привітати ювіляра прийшли рідні, друзі, представники духовенства, керівники УКІЦ, депутатського корпусу міста та громадських організацій, генеральної старшини Міжнародної асоціації “Козацтво”, керівництво Севастопольського будинку ветеранів та ветерани органів внутрішніх справ, письменники, делегація Севастопольського морського ліцею, міської організації Спілки офіцерів України та Севастопольського об’єднання “Просвіти”, художні колективи міста. Наша редакція, усі просвітяни долучаються до привітань цих славних ювілярів та побажань їм довгих років життя, міцного здоров’я і всіляких гараздів.
Огляд листів підготувала Надія КИР’ЯН
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
