Письменники і час · “Та Шевченко був, є і буде тим українцем, до якого потрібно доростати всією душею”. · с. 11сторінка оригіналу ↗
Феномен Володимира Мельниченка
Слово Просвіти, №06 за 2019 рік
“Він один є цілий науково-дослідний інститут”, — так влучно сказав академік Петро Толочко про нашого земляка із Медвина, доктора історичних наук, академіка НАПН України, почесного академіка Національної академії мистецтв України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Володимира Мельниченка. Бо нещодавно Володимир Юхимович був удостоєний Міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди “за серію фундаментальних праць в галузі шевченкознавства та грушевськознавства”. Премія заснована 25 років тому, серед її лауреатів поети і прозаїки Борис Олійник, Микола Луків, Михайло Шевченко, публіцист Володимир Стадниченко, співак Микола Шопша, майстер художнього слова Анатолій Паламаренко, вокальний квартет “Гетьман”, тріо “Пісенне джерело”, вчені Василь Кремень, Василь Ткаченко… Співголовами журі премії є державний і громадський діяч Олександр Мороз, її співзасновник у 1993 р. Михайло Шевченко, голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський.
академічний український народний хор ім. Г. Верьовки, Національна заслужена хорова капела “Думка”, Народна академічна капела “По+ чайна”, Черкаський академічний заслужений український народний хор, Вокальна формація “Піккар+ дійська терція”, чоловічі квартети “Гетьман” та “Явір”, Хорова капела ім. О.Кошиця Богуславського гу+ манітарного коледжу ім. І.С. Нечуя+ Левицького та інші відомі особис+ тості”. Видатний український кіноре+ жисер Микола Мащенко також за+ лишив оцінку духовної діяльності Центру та його керівника:
“Культурний центр України — золота перлина українства. А ке+ рівник — Володимир Мельниченко — Божою милістю дослідник історії перебування українців в Росії від Т. Шевченка до сьогодні”. Коли 17 січня цього року Центр відвідали рідні та близькі полоне+ них українських моряків, які пере+ бувають у московському слідчому ізоляторі “Лефортово”, то кожному з гостей вручили книгу “Національ+ ний культурний центр України — Шевченків дім у Москві”, видану 2014 р. генеральним директором і його інтелектуальною командою. Наскільки це прекрасний подару+ нок, який надихає вірою в україн+ ську перемогу, можна переконати+ ся в Богуславській районній бібліо+ теці — книгу нам передав автор. Загалом у Москві Володимир Мельниченко видав українською мовою (!) понад 20 українознавчих праць, зокрема книги “Тарас Шев+ ченко: “Моє перебування в Москві” (2007 р.) та “На славу нашої прес+ лавної України” (Тарас Шевченко і Осип Бодянський)” (2008 р.), за які одержав 2009 р. Національну пре+ мію України імені Тараса Шевчен+ ка, а також — тритомну енциклопе+ дію+хроноскоп “Шевченківська Москва”, “Гоголівська Москва” та “Москва Михайла Грушевського”
(усі ці видання автор подарував на+ шій бібліотеці). Говорячи словами відомого шевченкознавця, заступ+ ника директора Інституту літерату+ ри імені Т. Г. Шевченка НАН України Сергія Гальченка, “книги генераль+ ного директора Культурного цен+ тру України в Москві є об’єктивни+ ми, тобто по+шевченківськи анти+ московськими”. Скажімо, щодо книги “Москва Михайла Грушев+ ського”, створеної ще до Євромай+ дану, Дмитро Павличко писав ав+ торові в червні 2014 р.: “Сучасна московська влада за таку енцикло+ педію+хроноскоп про найвидатні+ шого українського націоналіста мала б Вас замкнути на багато літ до криміналу”. Невдовзі після того, як у 2015 р. Володимир Мельни+ ченко повернувся з Москви до рід+ ного Києва, незгладимий у нашій пам’яті Іван Драч писав у статті “Чоловік з Медвина”: “Володимир Юхимович нещад+ ний до себе. В ньому кипить орга+ нізаторський окріп. Він все вміє — і писати, і видавати, і організовува+ ти презентації. Гадаю… в нього почнеться київський період…”. Справді, за три з половиною роки вчений уже видав у Києві 3 книги та понад 60 статей! Рецензію на книгу “Михайло Грушевський: “Шевченко — святий національний
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
