Палітра · “Озброївшись рідним словом і рідною мовою, ми обстоюємо свої цінності”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
ССииллаа ммииссттееццттвваа ппееррееммааггааєє зззннееввіірруу
Слово Просвіти, №06 за 2021 рік
викликала розповідь про український Крим, про величні постаті, які були закорінені або довший час жили і трудилися на цій благодатній землі. Вразив спогад про видатну, на жаль, мало згадувану, постать української культури Степана Руданського, який, будучи сам тяжко хворим, лікував до останнього подиху кримське населення. Творчий спадок Степана Руданського кримського періоду містить низку непересічних творів, які він лагідно називав “співомовками”. Цей термін закріпив за гуморесками Іван Франко. Центральне місце у розповіді пані Романа приділила цьогорічним ювілянтам – Лесі Українці й Агатангелу Кримському, які впродовж двадцяти років листувалися, дискутували на різні наукові й філософські теми. Леся Українка дуже любила Крим і називала його “колискою своєї творчості”. Варто нагадати, що з нагоди 150-річчя цих велетів української культури в Україні 2021 рік оголошено роком їх імен. Не оминула ініціаторка події й Антона Чехова, коріння якого також сягає козацьких часів. Згадала й першого головнокомандувача українсько-чорноморського флоту, уродженця Полтавщини Михайла Остроградського.
Завершила пані Романа свій виступ на такій філософській оптимістичній ноті: “У кожного свій світ і право вибору. Ми обрали світ мистецтва. Озброївшись рідним словом і рідною мовою, ми обстоюємо свої цінності, свою територію і своє місце в історії”. А талановитий Володимир Патик, озброївшись художнім пензлем і мольбертом, живописав життєствердні полотна, які не залишать байдужим жодного глядача. У теплій атмосфері затишного й гостинного салону точилася цікава розмова, насичена веселими й курйозними спогадами із кримського, та й не лише, періоду творчості талановитого Майстра. Усі відчули невидиму його присутність, чарівну усмішку його блакитно-синіх очей кольору кримського моря. Уродженець Галичи-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
