Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Пам’ять про слова рідної говірки надзвичайно зворушлива”. 11 Листи з мережі · с. 11сторінка оригіналу ↗

Про слова

Слово Просвіти, №06 за 2022 рік

Аліна АКУЛЕНКО Перекладаю зараз книжку, про яку можу сказати (за умовами договору) лише те, що закохуюся в неї з кожним словом. І в ній є моє улюблене, про слова. І їхню силу. 1. Кожне слово має своє силове поле. Воно, як магніт, притягує до себе результати. Хороші слова – хороше. Погані слова – погане. 2. Мова ненависті існує. Вона перетворює звичних людей у солдатів ненависті. Інею користуються значно частіше, ніж мовою любові. 3. На противагу мові „не-можу“ існує мова „можу“. До мови „не-можу“ вдаються жертви, які цілком аргументовано пояснюють, чому не можуть досягнути, перемогти, здобути. „Можу“-мова – царина героїв. Утім, герої тут – це не обов’язково переможці, але обов’язково ті, хто спробував змогти. Мова „не-можу“ пропонує нам словник виправдань і звинувачень. Мова „можу“ багата на слова, які спонукають до дії і описують отримані результати. 4. Наша мова – найпростіший спосіб самонавіювання. Те, якими словами ми до себе і про себе говоримо, те ми й отримуємо. Щоб це перевірити, не чекайте завтра, можете почати самонавіюватися просто зараз. 5. Леся Українка питала у слова, чому воно не твердая криця. І було це запитання риторичне, бо хто-хто, а вона силу слова знала. А Черчилль свого часу без зайвих слів взяв і мобілізував англійську. І відправив її у бій. Вона виграла війну. Утім, це інша і трохи складніша історія. Тож пам’ятаймо про силу слова за кожним своїм сказаним і написаним словом. Бо словом можна вбити, можна зцілити, можна посіяти паніку, можна подарувати надію, можна програти, а можна й виграти війну. І це анітрохи не метафора.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин