Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Мова як субстанція Духу має пашіти · чистотою і здоров’ям, живлячись передусім · із власного джерела”. Мова єдина · с. 4сторінка оригіналу ↗

ПРОТИАНГЛІЗМ від Ірини ФАРІОН

Слово Просвіти, №06 за 2022 рік

57. ТРЕНД: ТРЕНДВОТЧИНГ, ТРЕНДСЕТИНГ, ТРЕНДМЕЙКІНГ Англізм тренд належить до найпоширеніших і зрозумілих для загалу запозичених слів з використанням у текстах різного стилю та тематики, серед яких, звісно, й освітній дискурс: “… нові освітні тренди від засновниці громадської спілки “Освіторія” та Новопечерської школи Зої Литвин”. Там само натрапляємо вже на аналізований і також безпідставно поширений англізм хаб: “У програмі заходу — панелі від топфахівців з менеджменту, освіти та корпоративної культури. Форум відбудеться 10 грудня в Освіторія Хабі. Водночас з цього ж ресурсу процитуємо і прекрасний питомий новотвір змінотворці: “Щоб українська освіта вийшла на новий рівень, їй потрібен новий рівень управлінців-змінотворців – у школах, управліннях освіти, громадських організаціях”. В англійській мові trend – це багатозначне слово як іменник та дієслово, що має прямі відповідники в українській мові n: 1. напрям (вектор руху – І. Ф.), 2. загальна спрямованість, тенденція, 3. простягання, 4. мода, стиль; v: 1. відхилятися, схилятися (у якомусь напрямі), 2. мати тенденцію, бути спрямованим (АУС, с. 1567). Розкрито значення цього слова з українськими відповідниками і в тлумачному словнику української мови: тренд -а, ч. 1. напрям, тенденція. // зміна, що визначає загальний напрямок розвитку, зміни якого-небудь процесу або явища (економіки, політичних відносин, суспільної думки, стилю в моді і т.д.).// тривала, довгочасна тенденція зміни економічних показників в економічному прогнозуванні, 2. розрахункова крива зміни економічного показника, побудована шляхом математичної обробки статистичних даних на основі динамічних рядів. У практиці вживання цей англізм витіснив давно запозичений і поширений латинізм мода (˂ лат. modus “міра, правило” ˂meditari “міркувати”) – 1. панування в певний час тих чи тих смаків щодо одягу, предметів щоденного вжитку тощо; 2. у статистиці – величина ознаки досліджуваного явища, якому відповідає найбільша кількість випадків, що підтверджують найбільшу його повторюваність, 3. у теорії коливань – одне з власних коливань тіла (фізичної системи) (СІС, с. 648). Водночас своєрідність значення слів мода і тренд можна відстежити через асоціятивні ряди: мода: влада, панування, стиль, спосіб життя, модель поведінки, глобальність, серйозність, певна тривалість, вплив, новизна; тренд: моментальність, вірус, швидкоплинність, масовість, безглуздість, привабливість, скороминущість, ефектність, спалах; парні асоціяції: мода – це пожежа, тренд – спалах; мода – це хвороба, тренд – вірус; мода – це революція, тренд – масові невдоволення; мода – це вегетаріянство, тренд – дієта; мода – це соцмережі, тренд – твіттер. Отже, мода – це поняття глобальніше і серйозне, а тренд – його складник. Проте, попри нюанси в значенні, часом провести межу межи модою і трендом неможливо. Серед синонімів також латинізм тенденція (˂ лат. tendere “прагнути”): 1. напрям розвитку якого-небудь явища; 2 скерованість у поглядах і діях, прагнення, властиві кому-небудь, 3. ідейна спрямованість художнього твору, вислову, 4. упереджена ідея, думка, яку нав’язуть кому-небудь (СІС, с. 884). Закономірними в економічній царині є словотвірні похідники від лексеми тренд: трендвотчинг (трендвотчер), трендсетинг (трендсетер), трендмейкінг (трендмейкер), що утворені способом складання та суфіксації -і(и)нг, що субстантивує дію, та суфікса -ер, що передає агентивну ознаку. Трендвотчинг ˂ Trend watching – аналітична практика, що досліджує актуальні тренди, де англ. watch – багатозначний іменник і дієслово з основним значенням спостереження (спостерігати) (АУС, с. 1654); Трендсетинг ˂ Trend set (де іменник set має 40 значень, а дієслово – 60 з оновним поняттям “чогось нерухомого, встановленого” та ін. АУС, с. 1270–1272) відстежувати, що робить лідер галузі і наслідувати та поширювати це віяння; Трендмейкінг ˂ Trend make (де англ. make, попри свою багатозначність, у цьому випадкові передає основне значення “робити, виготовляти” АУС, с. 857–858) – процес створення трендів. Як економічні терміни ці одиниці не мають українських відповідників. Отже, перш ніж не думаючи вживати новомодний англізм тренд, не варто позбуватися давніх запозичень мода чи тенденція, а понад то – питомого відповідника напрям. 58. ЛЕПБУК Приходить дитина зі школи додому і каже, що на домашнє завдання треба зробити лепбук “9 листопада – День української мови та писемності”? Перша асоціяція у притомної людини виникає на рівні міжмовної омонімії: леп – це: 1. бруд, що вкриває спітніле, довго не мите тіло. 2. Діял. земляний віск; озокерит (СУМ IV, с. 477); бук – це 1. листяне дерево з гладкою сірою корою і міцною деревиною”. 2. діял. ціпок, палиця, кий (СУМ I, 251). То що ж має зробити дитина? У пошуках значення новотвору лепбук заходимо на тематичний е-ресурс і занурюємося не лише в безпотрібний англобарбаризм, але й у московський суржик: “Лепбук на тему “9 листопада – День української мови та писемності” буде цікавим для школярів різного віку. Робота знайомить з історією свята, цікавими фактами про українську мову, містить тематичні загадки і прислів’я, а також картки з питаннями для бліц-опитування. В файлі всі необхідні шаблони, кармани і вкладки, потрібно лише роздрукувати і зклеїти. Також приведені пусті картки для вкладок, щоб можна було самостійно доповнити роботу своїми”. Кричуще поєднання з нагоди Дня української мови та писемности англобарбаризма лепбук + московізма кармани (замість кишеньки) + ортографічної помилки початкової школи зклеїти (замість склеїти) + словотвірної інтерферентної помилки “приведені пусті картки” (замість “наведені” чи пропоновані). То що ж це за диво цей лепбук, що неминуче обростає ще й московським суржиком? Як свідчить одна з освітніх сторінок у мережі, це “новітній спосіб організації навчальної діяльності здобувачів освіти, як підсумковий результат спільної роботи дорослих і дітей по тій чи іншій темі (замість на ту чи ту тему – І. Ф.). Лепбук – це дослідження, гра і творчість, повторення вивченого матеріалу та його закріплення і систематизація, це один з прийомів для реалізації проєктної діяльності на уроках, який сприяє всебічному розвитку дитини”. То чи обов’язково той так званий “новітній спосіб організації навчальної діяльності” називати чужим словом? Лепбук – це всього лиш “саморобні інтерактивні папки, що включають кишеньки, дверки (замість дверцята – І. Ф.), віконця, картки, пересувні деталі з паперу, з допомогою яких дитина вчить і закріплює пройдений матеріал. Вони присвячуються (замість присвячені – І. Ф.) певній темі, будучи заключним (замість кінцевим, завершальним – І. Ф.) етапом її вивчення. … Ця книжка-папка має формат А4 в складеному стані і формат А3 в розкритому (замість “розгорнутому” – І. Ф.)”. Як бачимо, наосліп узяті тексти про цей лепбук – це не лише англійсько-український суржик, але й московсько-українська мішанина. Себто суржиково-гібридне мислення – це матриця, на яку готові накладати будьякий горох з капустою, в кого в голові відсутнє розуміння культури мовлення. В англійській мові lap [læp] n – багатозначне і різночастиномовне слово: 1. пола, фалда; поділ; пелена; 2. коліна; 3. пах; 4. лоно; 5. мочка вуха; 6. лощина, видолинок, ущелина; 7. партія гри; раунд (у змаганнях); 8. коло бігової доріжки; дистанція; 9. заїзд; 10. тех. перекриття, накладка; 11. тех. круг; оберт каната (нитки) (на котушці); 12. текст. рулон полотна; сувій тканини; 13. тех. притир; 14. полірувальний (шліфувальний) круг; 15. рідка їжа (для собак); 16. розм. слабкий (алкогольний) напій; бурда, “помиї”; 17. плескіт (хвиль); як дієслово – це 1. загортати, обкутувати; 2. закладати; загинати; 3. охоплювати, оточувати; 4. тех. перекривати (з’єднувати) нахлистом; 5. хлебтати; 6. жадібно пити (ковтати, поглинати); 7. поглинати, вбирати, всотувати; 8. перен. упиватися, упоюватися (лестощами); 9. плескатися (про хвилі); 10. полірувати, шліфувати; 11. притирати, доводити (АУС, с. 777). Очевидно, що в американському варіянті англійської мови – це слово-композит, з другим складником book виникло за асоціяцією згортання поли чи фалди – звідси складений А4 форматі розкладений А3. То яка потреба цю асоціяцію використовувати в українській мові, запозичуючи невмотивований англоамериканізм? У деяких наших контекстах натрапляла на такі українські відповідники: книжка-папка, книжка-розкладанка (чи розкладачка). Доречно як синонім використати і новотвір книжка-вкладанка (˂вкладати), позаяк основне завдання власноруч створити елементи, пересувні чи перекладні детальки та ін., щоб вкласти їх до кишеньок, віконечок, шафок та ін., аби пізнавати і вивчати цей світ в русі та взаємодії. Маркіян Шашкевич – символ відродження української мови в Галичині і автор широковживаного сьогодні слова читанка (“Читанка для діточок в народних оучилах руских”, 1836 р.) – дивувався “Чужина нас займає, чому б нашина не прилягла до серця, не промовила до душ наших сильним словом?!” (1, с. 58, 71). 1. Фаріон Ірина. Отець Маркіян Шашкевич – український мовотворець: лінгвістичний феномен на тлі світового романтизму. – Львів: Свічадо, 2007. – 136 с. 59. БУСТЕР. БУСТЕРНИЙ Нова дійсність творить нові слова, актуалізує призабуті, неосемантизує їх, розширюючи, звужуючи чи перетворюючи значення. Разом з епідемією КОВІД-19 у нашу мову увірвався модний англізм локдавн (звісно, що в московському варіянті локдаун), що сповна покриває семантичне поле питомого українського багатозначного слова закриття чи давнього французького запозичення карантин (<quarantine). Слідом за нокдауном та вакцинацією (< vaccine “коров’яча” < vacca “корова” – медичний препарат з убитих або живих, але ослаблених мікроорганізмів, а також зі знешкоджених токсинів” – СІС, с. 199), себто по-нашому щепленням – зайшов англізм бустер у поширених синтагматичних зв’язках бустерна доза, бустерне щеплення, бустерний укол: “Захист від вакцин з часом зменшується. Підсилювач вакцини (бустер) правця, наприклад, рекомендується проводити кожні 10 років. <… >. Ізраїль пропонує бустер для людей, старших за 50 років, які були щеплені понад п’ять місяців тому”. Словник чужомовних слів трактує англізм booster (“піднімати, підвищувати”) як “пристрій для збільшення робочої потужности машини чи механізму в момент найбільших або найважливіших навантажень” (СІС, с. 193), звужуючи значення цього слова порівняно з його широким семантичним полем в англійській мові, де воно функціює як багатозначний іменник і дієслово з твірною основою boost: boost [bu:st] n розм. 1. підтримка; проштовхування; 2. створення популярности; рекламування; 3. підвищення (ціни); 4. ел. додаткова напруга; 5. військ. обстріл; наліт; пошук; 6. форсаж (двигуна); [bu:st] v 1. піднімати, підштовхувати (ззаду); 2. допомагати висунутися; 3. рекламувати, сприяти зростанню популярности; 4. підвищувати (ціну); 5. фіз. підвищувати тиск (напругу); 6. тех. форсувати (мотор); 7. військ. прискорювати; 8. спорт. приймати та передавати (м’яч). Словотвірний англійський похідник booster [ˈbu:stɘ] n означає: 1. розм. палкий прихильник (захисник); 2. розм. рекламіст; підштовхувач; закликальник; 3. розм. магазинний злодій; 4. тех. бустер, підсилювач; 5. військ. підсилювач детонатора; проміжний детонатор; 6. військ. ракетаносій; стартовий двигун (АУС, с. 179). Лексема бустер, вийшовши в третьому тисячолітті з вузької технічнотермінної сфери, поширилася, крім медичного дискурсу, і на косметологію: “…це косметика, яка приносить тільки користь нашій шкірі”. Йдеться про гелі, креми та бальзами, що посилюють дію косметичних засобів з догляду за шкірою: “…booster-и насичені активними компонентами в досить високій концентрації. Завдяки своїй гелеподібній текстурі, вони чудово поєднуються з усіма косметичними засобами” – тобто, розширюючи сфери використання, слово зберігає одне зі своїх значень “підсилення”. Проте чи приносить користь це слово нашій мові і чи воно її “підсилює”? Запитання риторичне, позаяк рясними є синонімні українські відповідники: бустер – підсилювач, бустерна доза – підсилювальна доза, доза-підсилювач, доза підсилення. Промовисто, що слово сила в різних фонетичних варіантах (на зразок sila) уживають в давньоукраїнській, болгарській, білоруській, польській, чеській, словацькій, словенській, сербській, хорватській, верхньо-та нижньолужицькій мовах і, звісно, старослов’янській, що пов’язують із праслов’янським silo “сильце” і навіть литовським síela “душа, дух, почуття” (ЕСУМ 5, с. 229). У здоровому тілі, як відомо, і дух здоровий. Так і мова як субстанція (основа) Духу має пашіти чистотою і здоров’ям, живлячись передусім із власного джерела.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин