Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіта» сьогодні · “Той кордон, який буде між Московією і незалежною Україною, водночас має бути і кордоном демократичного світу.”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

Крути – самопосвята на жертовнику Нації

Слово Просвіти, №06 за 2023 рік

Бій під Крутами часто прирівнюють до бою під Термопілами. Подібностей для такого порівняння є тільки дві: світять, як зорі, святі могили, приблизно однакова цифра оборонців і наявність у таборі наїзника зрадника-ренегата, яким серед персів був Ефіалт, а серед більшовиків – Юрко Коцюбинський, син відомого письменника. Зате відмінності є дуже великі. Коли під Термопілами 300 бездоганно вишколених вояків боронило непрохідний гірський прохід, то під Крутами на широкому полі довелось боронити залізничний вузол гімназійній та університетській молоді, яка мала за собою лише короткотривалий вишкіл. Здавалося б, що висилка незаправленого в боях Студентського куреня на такий загрожений відтинок була мілітарним абсурдом. Не диво, що раніше крутянських воїнів називали лицарями абсурду. Та цей “абсурдний” бій невеличкої горстки проти цілої орди мав для дальшого ходу української революції, в її національно-державному аспекті, епохальне значення. По-перше, він дав загроженій столиці короткотривалу передишку і час на ліквідацію одного з фронтів (Берестейський мир). А, по-друге і найважніше, він став українською національною Голгофою, від якої струснулося сумління всіх прошарків населення України. Отже, з прикрої і болючої мілітарної поразки Крути стали джерелом національної непереможності, давши приклад самопосвяти на жертовнику Нації. 1958 Євген МАЛАНЮК, сотник Армії УНР, письменник засадах 3-го універсалу, але з визнанням України як незалежної держави. У цьому договорі все було чітко. Говорилося, що і Харківщина, і Луганщина, і Донеччина є складовими УНР. Хочу наголосити, що під Крутами билися не тільки кияни, а й представники інших регіонів України, в тому числі й луганці. І сьогодні українська держава не бачить свого існування без Криму, без Луганщини, Донеччини, Харківщини. Сьогодні боронять нашу свободу і незалежність такі самі хлопці, які в 1918 році. Одними з перших в російсько-українській війні загинули студенти історичного факультету Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Кілька днів тому загинув колишній студент Києво-Могилянської академії, теж гуманітарій. Тобто гине цвіт нашого суспільства. Історія повторюється. Так само, як і в 1918 році, – обеззброювання, розкрадання. У 2014 році в конаний, що перемога буде за нами! Микола ГОЛОМША, голова партії “Патріот”: – На жаль, ми сьогодні не можемо зібратися на Аскольдовій могилі біля храму, щоб вшанувати пам’ять героїв Крут. Але добре, що ми не забуваємо, що ми вшановуємо, робимо відповідні висновки. Це дуже важливо, особливо зараз, під час війни. З року в рік ми оцінюємо те, що відбулося, підкреслюємо героїзм. Але ще ми повинні вносити пропозиції, які будуть подані до влади. Це потрібно для того, аби ми якимось чином впливали на ті процеси, щоб ми не повторювали наших помилок. Аби червоною лінією пройшла та думка, що і Грушевський, і Винниченко тоді пацифістично поставилися до загроз, сподіваючись, що не буде жодної агресії. Що все добре переможе в демократичному світі, бо ми були демократичною державою. Але ми маємо пам’ятати, що добро повинно бути з кулаками.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин