Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗

Ця пам’ятка є нашим охоронним знаком

Слово Просвіти, №06 за 2024 рік

1 липня 2021 року на черговому засіданні Секретаріату НСПУ розглядалося подання відомого українського письменника, громадського діяча, секретаря НСПУ Павла Мовчана щодо встановлення на фасаді Будинку письменників у Києві меморіальної дошки, яка б нагадувала кожному українцю про місце і час, де зароджувалися незворотні процеси відновлення української незалежності. Секретаріат НСПУ одноголосно підтримав цю ініціативу. Активна фаза російсько-української війни на деякий час відтермінувала її реалізацію. І ось, попри жах війни і вранішнього масованого ракетного обстрілу Києва, 7 лютого 2024 року у Києві в Будинку письменників за участі українських митців, а також легендарних сподвижників Незалежності України сталася знакова і знаменна подія – відкриття меморіальної дошки, яка засвідчує новітні процеси історії України й увічнює в людській пам’яті колиску Народного Руху України. На захід завітали громадські діячі, політики, журналісти і письменники, зокрема Павло Мовчан, Микола Жулинський, Іван Заєць, Олесь Шевченко, Віктор Терен, Михайло Поживанов, Олександр Божко, Георгій Філіпчук, Лариса Івшина, Борис Пономаренко, Петро Засенко, Віталій Мельничук, Микола Гриценко, Тетяна Фольварочна, Володимир Петрук, Олександр Шугай, В’ячеслав Гук, Інна Ковальчук, Дмитро Чистяк, Ніна Шаварська, Микола Владзімірський, Ігор Зоц, Василь Кривобок, Олексій Шепетович, Мирослав Левицький, Олександр Резніченко та інші. А також відомий український скульптор, автор меморіальної дошки, народний художник України Микола Білик. Модератором відкриття був голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський. Він запропонував хвилиною мовчання вшанувати пам’ять про полеглих героїв російсько-української війни і звитяжців усіх поколінь, хто поліг у боротьбі за свободу і незалежність українського народу. Голова НСПУ подякував політику і меценату М. Поживанову за неоціненну допомогу у втіленні давнього задуму багатьох представників прогресивної української інтелігенції – фінансування виготовлення цієї пам’ятної дошки. А також подякував М. Білику за талановиту реалізацію письменницького задуму і М. Гриценку за кураторство проєкту. У своєму виступі М. Сидоржевський зокрема зазначив, що саме наприкінці 1980-х років почався заключний етап національновизвольної боротьби українського народу за побудову незалежної української держави. Нині цей заключний етап національно-визвольної боротьби українського народу вийшов на завершальну фазу, яка, разом з нашою майбутньою перемогою над ненависним ворогом – росією, – дозволить навіки і остаточно розірвати кайдани, накинуті нам імперською москвою. У Будинку письменників в 1988 р. відбувалися перші зібрання письменників за активної участі представників творчої інтелігенції. На цих зібраннях виникла ідея необхідності формування громадсько-політичної організації. Згодом вона отримала назву Народний Рух України. Це унікальна всенародна організація, котра відіграла надзвичайно важливу роль у становленні української державності. Також М. Сидоржевський зазначив, що стіни Будинку письменників є легендарними, оскільки пам’ятають славу класиків української літератури Павла Тичини, Максима Рильського, Володимира Сосюри, Андрія Малишка, Григора Тютюнника, Василя Стуса, Павла Загребельного, Юрія Мушкетика, Дмитра Павличка, Івана Драча, Володимира Яворівського, Бориса Олійника, Михайла Слабошпицького. Будинок письменників став осердям карколомних історичних подій і процесів, результатом яких стало зародження Народного Руху України. На заході виступив громадський діяч, голова ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, секретар НСПУ Павло Мовчан. Він із болем зауважив, що цей славетний будинок, біля якого зараз зібрався чималий гурт поважного панства, і який відіграв головну роль у відродженні української незалежності, тепер по суті забутий державою, бо ця історична споруда потребує фахового відновлення і збереження. Це нонсенс, що колиска української незалежності перебуває у жебрацькому стані, це неповага з боку держави не лише до історії українського визвольного руху, а й свідчення того, що свідомо чи ні нищиться неоціненна пам’ятка української духовності, наше сакральне місце, своєрідний енергетичний центр, де назрівав голос протесту проти уярмлення України, де проводилися перші установчі Продовження на стор. 2 ПЕРЕДПЛАТА—2024 Тижневик "Слово Просвіти" (індекс 30617) можна передплатити у відділеннях "Укрпошти" за допомогою "Каталогу видань України" на 2024 рік (стор. 24). Вартість зросла вдвічі через незалежні від редакції причини і є такою: 1 міс. — 60 грн. 3 міс. — 180 грн. 6 міс. — 360 грн. Будьмо, друзі, разом!

с. 2 · сторінка оригіналу ↗

Закінчення. Поч. на стор. 1 зібрання Народного Руху тощо. Також П. Мовчан підкреслив, що відкриття цієї пам’ятної дошки на фасаді Будинку письменників – це активізація ролі письменни& ка в суспільстві, бо ця пам’ятка є нашим охоронним знаком. На& самкінець він закликав усіх не& байдужих відкрити рахунок на відновлення Будинку письмен& ників. Український політик і борець за незалежність України в XX сто& літті Іван Заєць зазначив, що важ& ливу роль у виборюванні неза& лежності України відіграли шіст& десятники, які сформували ідео& логію відновлення національної свідомості. Також він наголосив, що роль письменника і тепер, і в ті часи є визначною, бо митець плекає українське слово, перей& мається його долею, а значить, і долею всієї України. Також І. За& єць наголосив, що Рух як громад& ське і політичне явище – це но& вітня форма самореалізації укра& їнства на фінальному етапі виз& вольних змагань, і закликав до політики єдності у владі, мобілі& зації економіки, до створення уряду національного порятунку. Відомий український літера& турознавець і політик, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Микола Ігор ЗОЦ Фото Дмитра Ломачука Днями в головному офісі ВУТ “Просвіта” відбулася зустріч просвітян&переселенців з най& східнішої, наразі майже повністю окупованої, області України. За& хід називався “День пам’яті просвітян Луганщини”. Вже традиційно з початку ро& сійської агресії в 2014 році збирає земляків у Києві голова Луган& ського обласного об’єднання “Просвіти”, кандидат історичних наук Володимир Семистяга. Цьо& го разу на зустріч прийшли нау& ковці Олена Горожкіна, Тамара Маркотенко, Дмитро Байкенич, Олександр Зеленько, Нані Гого& хія, а також колишні донеччани Олександр Захаров і Віктор Ту& пілко, Іван Шмигельський, Тетя& на Дейнегіна, Андрій Фомін, Михайло Бублик та інші просві& тяни&переселенці. Хвилиною мовчання присут& ні вшанували пам’ять померлих однодумців: колишню директор& ку Луганської обласної бібліоте& ки Інну Риб’янцеву, народного артиста України, одного з пер& ших просвітян краю Володимира Калашникова, народного артиста України Івана Шербула, колиш& нього директора однієї із шкіл міста Юрія Приня, голову Кадіїв& ської “Просвіти” Ніну Гейко, екс&заступника голови Луган& ської ОДА, одного із засновників журналу “Бахмутський шлях” Юрія Єненка, екс&голову ОДА Геннадія Фоменка, журналіста Василя Соколенка, поета Івана Низового, вченого, члена прав& ління обласної “Просвіти” Олек& сія Неживого, письменників Сте& пана Горлача і Бориса Слободе& нюка... Особлива пошана й уклін по& леглим захисникам України – просвітянам Олександру Бонда& ренку, який загинув у бою біля Жулинський зауважив, що ми жи& вемо у складний час не лише ро& сійської війни, а й чвар в уряді України. А це дуже небезпечна ситуація, яка грає на руку ворогу. Тому, як підкреслив М. Жулин& ський, ця непроста політична си& туація від нас вимагає особливої мобілізації, принаймні інтеліген& ція має сказати своє слово щодо того, що відбувається в країні, то& му що ті світочі, які закладали незрушний підмурівок Народно& го Руху України, несуть моральну відповідальність за те, що вибо& рювали, і за те, що відбувається тепер. Він закликав прискіпливо проаналізувати політичну ситуа& цію й підготувати звернення ук& раїнської інтелігенції до народу України, бо інтелігенція завжди була провідником нації, її посту& пом уперед. Також до виступу долучився відомий український політик і письменник Віктор Терен, який із теплотою згадав фундаторів ук& раїнського національного відрод& ження, зокрема Михайла Сла& бошпицького, Віталія Дончика, В’ячеслава Брюховецького, Ми& колу Жулинського, Василя Стуса, Григорія Чупринку та інших. Він зауважив, що йому болить доля сучасної України, оскільки при владі перебувають дуже багато осіб, далеких від України, які не сповідують того, за що свого часу боролися представники Народ& ного Руху України, а це становить пряму загрозу самій Україні. Борець за незалежність Украї& ни у XX сторіччі, український по& літичний діяч, учасник націо& нально&визвольного руху Олесь Шевченко вважає, що Рух виник на ґрунті духовності. Це було пер& ше незалежне об’єднання в СРСР. Також О. Шевченко розповів, що Рух проходив болісний шлях роз& витку й трансформації: спершу – у загальнонародний Рух, згодом – у Національний. Олесь Шевчен& ко запропонував духовну мобілі& зацію культурної громадськості, зокрема інтелігенції, закликав створити Лист&звернення до ук& раїнського народу й улаштувати масовий збір підписів на захист української державності, щоб ні& хто не перекреслив здобутки тих, хто боровся і бореться за незалеж& ність України. Доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Націо& нальної академії педагогічних на& ук України Георгій Філіпчук наго& лосив, що ця пам’ятна дошка має бути в серці кожного свідомого українця як велика культурна звитяга і велика шана до історич& ної пам’яті, а це відкриття – це презентація історії нашої держав& ності. Також на заході виступили: український політик і меценат Михайло Поживанов, який подя& кував за почесну можливість до& лучитися до збереження україн& ської історії; відомий письмен& ник, перекладач із вірменської, секретар НСПУ Олександр Бож& ко нагадав про джерела Народно& го Руху України, адже все почи& налося в Київській письмен& ницькій організації, а письмен& ники&патріоти діяли в ті непевні часи, коли ніхто нічого не міг пе& редбачити, а ще О. Божко запро& понував створити широке звер& нення, подати сигнал суспіль& ству, заявити своє бачення роз& витку суспільних процесів; на& родний депутат Верховної Ради України 1&го скликання, канди& дат економічних наук, доцент Національного Університету “Ки& єво&Могилянська академія” Віта& лій Мельничук закликав бути дер& жавниками у своїх діях і пам’ята& ти нашу історію, бо Україна поча& ла відновлюватися після страш& них травм; громадський діяч, го& лова столичної організації НРУ Олександр Резніченко зауважив, що Рух потрібно знову відроджу& вати й відновлювати, оскільки боротьба за долю України триває, а ще він зазначив, що для органі& зації потрібні молоді люди, патрі& оти, які повертаються з фронту, а письменницьке слово важливе для молоді, тому Програма онов& леного Руху матиме сенс; насам& кінець відповідальний секретар НСПУ й один із творців утілення задуму пам’ятної дошки Микола Гриценко прочитав свій вірш “Не дайте ошукать себе на свято…”, суголосний нашому тривожному трагічному часу. Надворі панував лютневий непривітний холод, у душах усіх присутніх на урочистій церемонії відкриття ще лишався гіркий бо& лючий неприємний осад після ранкового ракетного обстрілу знавіснілих рашистів, але, попри це, вся поважна громада була натхненна палкими словами тих, хто стояв біля джерел української незалежності, і хоч у душах було гірко за те, що триває кривава війна з ненависним ворогом, але серця палали незгасним вогнем Перемоги, а український прапор велично майорів угорі, на флаг& штоку. Пресслужба НСПУ вдалося фахівцям, – розповідає В. Семистяга. – У мене є свідки. Олександр Пантелєєв, один із керівників диверсійно&розвіду& вальної групи “Луганськ”, яку ми утворили. Цим же займалися й інші просвітяни. Крім мене був заарештований Олександр Іва& нович Кобзєв, просидів тиждень у підвалах облдержадміністрації. Олександр Пантелєєв, який зу& мів утекти через паркан, до ранку сидів у бур’янах, поки прийшли його хлопці і позрізали з рук кай& данки. Голова Антрацитівського райоб’єднання “Просвіта” Іван Захарченко. Не уникли арешту дівчата, які працювали разом із нами: збирали гроші, закупову& вали спорядження, продовольс& тво для наших військових і везли їм через райони, зайняті сепара& тистами... Під час зустрічі кожен, хто ба& жав, тримав слово. Зокрема, на& родний депутат України багатьох скликань Іван Заєць, народна ар& тистка України Тетяна Негрій, заслужена журналістка України Тетяна Дейнегіна, головний ре& дактор “Слова Просвіти” Ігор Зоц та інші. До розмови долучалися он& лайн розкидані країною і по сві& тах незламні луганці. Навіть у пе& реселенському статусі продовжу& ють займатися громадською ді& яльністю просвітяни з тимчасово окупованих Кадіївки, Луганська, Новопсковського району. Теплим словом згадували від& сутніх з поважних причин ко& лишнього голову Луганської ОДА Олександра Антіпова, який свого часу активно допомагав просві& тянам, Миколу Ночовного, а та& кож воїнів&просвітян, які нині захищають Україну, – Віталія Мороза і Арсена Семистягу. Ар& сен Володимирович нещодавно нагороджений командуванням НГУ медаллю “За звитягу”. Віта& ємо, дорогі наші Семистяги!

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин