Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
16 Подія · “Трипільська цивілізація є однією з найдавніших землеробських культур світу, яка існувала на території України”. · с. 16сторінка оригіналу ↗

Під знаком Хвойки

Слово Просвіти, №06 за 2024 рік

Ігор ЗОЦ Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА Днями в Музеї історії Києва відбувся круглий стіл, присвячений 174-річчю українського дослідника археології та найдавнішої історії людства, першовідкривача Трипільської культури Вікентія Хвойки. В обговоренні взяли участь науковці та просвітяни. Ірина Форостян Організатори зібрання поставили за мету окреслити внесок видатного вченого В. Хвойки в дослідження історичної спадщини, розбудову вітчизняної археології, а також визначити конкретні кроки з відзначення 175-річчя дослідника наступного року. Про значення наукової спадщини В. Хвойки, зокрема, розповіли доктор історичних наук Михайло Відейко, народна майстриня, директор музею “Дивосвіт Трипілля” Людмила Смолякова, директор музею TRYPILLYA Ірина Форостян, старший юрист Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Валерій Дрюченко, доктор філософських наук Людмила Филипович, доктор філософії Сергій Присухін та інші. Під час заходу демонструвались матеріали визначних знахідок В. Хвойки, музею Трипілля в Україні та США, національних та міжнародних експозицій. У світлі популяризації знань про Трипільську цивілізацію зробимо невеликий відступ від події в Музеї історії Києва і згадаємо про виставку макетної реконструкції сакральної архітектури часів Трипільської культури – Нобелівського храму, що відбулася в Науково-технічній бібліотеці імені Г. І. Денисенка НТУУ “КПІ”. Один з організаторів цієї виставки – народний депутат України багатьох скликань Іван Заєць – надав редакції “СП” буклет про цю подію, в якому зазначається, що Трипільська цивілізація є однією з найдавніших землеробських культур світу, яка існувала на території України понад сім тисяч років тому, і надбання якої простежуються в сучасному бутті українського народу. За словами професора Михайла Відейка, вперше археолог Хвойка потрапив на прояв давньої культури під час розкопок Кирилівської гори в Києві в 1893–1894 рр. Остаточно він упевнився в думці про відкриття нової особливої культури на пізніших розкопках поблизу містечка Трипілля на Київщині. Резуль- Фото на згадку тати своїх досліджень цієї археологічної культури він презентував у 1899 р. на Археологічному з’їзді в Києві. В. Хвойка визначив Трипільську культуру як землеробську культуру, яку створив осілий народ. Він заявив, що “народ, який створив ці пам’ятки, не міг зникнути безслідно і був не хто інший, як гілка арійського племені, котрій по праву належить ім’я протослов’ян і нащадки котрої й донині населяють...” – історичну Україну. Трипілля є всебічно яскравою культурою, прояви якої значною мірою формують і образ сучасного світу. Як стверджує М. Відейко, “саме у часи існування трипільського світу життя та побут людей набув звичного для нас вигляду. Саме тоді у нашому краї почали плавити метал, випалювати посуд у гончарних горнах, прясти і ткати. Було створено світ речей, який нам близький та зрозумілий: стали не лише будувати будинки, а й наповнювати їх хатнім начинням (столом, стільцями, лавою, посудом). У господарстві з’явилися такі потрібні речі, як серп і металева сокира. Люди одягнулися в зручний та красивий одяг з текстилю. Отже, там, у трипільському світі та на його околицях, цілком слушно буде шукати певні витоки, першопочатки світу сучасного”. Михайло Відейко За круглим столом учасники зустрічі об’єдналися в думці, що матеріальна й духовна спадщина Трипільської цивілізації красномовно засвідчує тисячолітню тяглість і спадкоємність побутування українського народу на нашій споконвічній землі. А спадщина В. Хвойки має стати науковим, освітнім, інформаційним надбанням усього суспільства. Щоб реалізувати ці добрі наміри, учасники зустрічі ухвалили низку рекомендацій, зокрема звернутися до органів центральної влади, КМДА щодо необхідності створення новітнього інтерактивного Музею Вікентія Хвойки шляхом відновлення науково-культурного функціонування будинку по вулиці Ігоревській, 9, у якому проживав видатний вчений. Запропоновано створити Інститут реконструкції археологічних знахідок, використовуючи методи Хвойки та міжнародних дослідницьких проектів, базуючись на досягненнях авторської школи Л. Смолякової, українсько-американського центру збереження історичної спадщини (спільний проєкт FRAC та науково-дослідної лабораторії археології Київського університету імені Б. Грінченка). Слушними видаються пропозиції внести інформацію про життя і діяльність цього видатного вченого в навчальні програми і зміст підручників з історії України для шкіл та університетів; актуалізувати премію його імені за видатні відкриття в галузі археології; створити спільно з посольством Чехії грантовий Фонд імені В. Хвойки. Сподіваємося, що добрі наміри будуть втілені в життя.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин