Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
Першовідкривач Трипільської Культури Вікентію Хвойці – 175!
Слово Просвіти, №06 за 2025 рік
Автентичніше й романтичніше – Честославу, як його називали в юності. Загадковий своїм зануренням у нашу сиву давнину, непізнаний сповна навіть знаними вченими мужами, зате той, хто сотворив диво на землі того Народу, національну, історичну Пам’ять якого віками витолочували зайди та ще й ті “свої”, що порушували одвічні Заповіти. Першовідкривач Трипільської Культури! Бути вдячними Йому саме за цей життєтвір і є нашим найбільшим етичним національним обов’язком. Бо це не просто віднайдені замулені віками тисячоліть цінності матеріальної і духовної культури українського Народу, а є його наверненням до власних джерел, історичної пам’яті, нагадуючи передусім собі та іншим “що ми?.. Чиї сини?” Справді, цьому Верховинцю закопаної Правди, народженому в далекому чеському селі у Богемії, вдалося, очевидно з волі Творця, “невидиме” зробити “видимим”, побачити те, що незачепленим і забутим пластом нуртувало під ногами, в серцях і душах багатьох поколінь. Своїми незбагненними відкриттями, не менш значущими, аніж розкопки Трої чи клинописи Хамураппі, Він подарував світові практично нову цивілізацію – Трипільську культуру, а нам, сучасним українцям, ще й історичну правітчизну, приспану часом і долею, яку зобов’язані не так, як раніш, пізнавати, знати, якою варто гордитися. Мабуть, із таким натхненням, як нині це роблять музейники і педагоги зі Ржищева – скарбниці Трипільської культури, спеціально прибулих на виставку; як опікується Трипіллям знана дослідниця й майстриня Людмила Смолякова; учні та студенти з освітніх закладів Києва та Київщини, які своєю творчістю та розвідками “перекладають” нині трипільську загадку на мову сучасної реальності. У виставковій залі зустрівся також зі своїми давніми знайомими – викладачами луганських університетів, що нині знаходяться під окупацією рашистів… Оце велелюддя справило на мене таке ж сильне враження, як і публічна й креативна дискусія, що відбувалася в цьому ж залі, як і цікаві новизною експонати. Дуже важливо, що, незважаючи на свідомий спротив окремих “академістів-трипільців”, які протягом тривалого періоду намагаються “відірвати” цей значимий культурний скарб від національного тіла українців, епоха Трипілля таки стає, нарешті, невіддільним складником Буття нашої Нації. Вона присутня сьогодні духом і творчістю, наукою і просвітництвом у багатьох університетах, школах, гімназіях, ліцеях, професійних і культурних закладах. Пригадую змістовні експозиції, присвяченій Трипільській культурі в національному університеті “Острозька академія”, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Університеті Григорія Сковороди в Переяславі. Наступного року – 130-ті роковини (1896), коли на наукових орбітах появився цей могутній протуберанець особливої для нас енергії – “Трипілля”. У ті колоніальні часи передні ряди українського суспільства вже усвідомили значимість цього дива, яке виходило далеко поза межі археологічної науки. Немислимий своєю минувшиною шеститисячолітній скарб, що чаївся в скрині “забуття” людства, саме завдяки великому Хвойці знову освітив нас не лише таїною Історії, але й нагадав усім українцям про нашу одвічну національну тяглість, гідність і культурність Народу, що є спадкоємцем унікального цивілізаційного дару. Автохтонна, висока й загадкова культура, яку створили тодішні пращури слов’ян, перші землероби на цій землі, нагадує нам знову й знову про те, а звідки йдуть витоки українства та б’ють наші джерела, продовжуючи дивувати й зачаровувати сучасників, людей різних поколінь, професій, станів, уподобань. Презентовані унікальні артефакти трипільської епохи в Національному музеї історії України вкотре зачепили за живе кожного, хто відвідав відкриття ювілейної виставки, приуроченої 175-річчю видатного першопрохідця, археолога від Бога, педагога і просвітника, людини багатобарвної у своїх захопленнях – від агрономії до вчителя живопису, але одержимого найголовнішою чеснотою пошуку Правди. В “Енциклопедії українознавства” В. Кубійовича (1949 р.), перевиданій НАН України (1995 р.), зазначено про Хвойку як відкривача Трипільської культури, соратника й сучасника багатьох визначних діячів вітчизняної науки (В. Антонович, М. Грушевський, М. Біляшівський, Д. Щербаківський, Ф. Ернст, Ф. Вовк, Б. Ханенко, М. Терещенко, М. Макаренко, Ю. Сіцінський та ін.).
Продовження на стор. 3
ПЕРЕДПЛАТА—2025
Тижневик "Слово Просвіти" (індекс 30617) можна передплатити у відділеннях "Укрпошти" за допомогою "Каталогу медіа України" на 2025 рік (стор. 22).
Вартість є такою: 1 міс. — 65 грн. 3 міс. — 195 грн. 6 міс. — 390 грн. 10 міс. — 650 грн. Будьмо, друзі, разом!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
