Суспільство · “Нині “культ національної культури” мусить стати для всіх аксіоматичним правилом”. · с. 3сторінка оригіналу ↗
Першовідкривач Трипільської Культури
Слово Просвіти, №06 за 2025 рік
Закінчення. Поч. на стор. 1
Безперечно, що сутнісно вплинув на його професійні, світоглядні підходи основоположник української археологічної науки Володимир Антонович, визначна постать українського національного відродження, що першим почав читати лекції з археології в Київському Університеті, детально дослідивши карти поселень тодішніх Київської та Волинської губерній. А ось як його описує в своїй знаменитій 8-томовій “Українській Малій Енциклопедії” (Кн. 16 – Буенос-Айрес, 1967) Євген Онацький (народжений в Глухові) – відомий науковець, енциклопедист, професор Вищого Східного інституту в Неаполі та Римського університету, дійсний член Української вільної академії наук, Наукового товариства імені Шевченка й Українського історичного товариства, член Української Центральної Ради, учасник української революції 1917–1921 років, провідний діяч ОУН, борець за незалежність України у XX ст. В його Енциклопедії зазначено, що “Хвойка – визначний археолог”, який виявив стоянку палеолітичної людини віком близько 25 тисяч років, довівши, за висловом українського вченого-археолога ХХ століття Я. Пастернака, що “наш Київ куди скорше заслуговує на назву вічного міста, ніж Рим”. А друге, зазначає Онацький, вже світового рівня відкриття біля Києва, яке дістало назву Трипільська Культура – культура найдавніших предків українського народу, поля поховань антів – предків українських літописних племен. У цих лаконічних ствердженнях про Хвойку відомого в професійних середовищах енциклопедиста міститься наша справжня історія, національна пам’ять і гідність, безперервна життєдайна тяглість нашого Роду і Народу. І як було нестерпно прикро й образливо, коли окремі “наші археологічні академіки” ще донедавна їхали зі своїми фальшивими опусами до московитів, запопадливо підтанцьовуючи “бариню" судариню” про богопротивне “єдінородство” та спільну історію. А в цей час значущі знання й цінності не тільки національного, але й світового виміру, зокрема й відкриття В. Хвойки, покоїлись на архівних полицях, узбіч шкільних класів, студентських авдиторій, наукових лабораторій, приглушені в суспільному культурно-інформаційному просторі, затромбовані брехнею і напівправдою. Тому нині “культ національної культури” в музейному, науково-освітньому, інформаційному просторі мусить стати для всіх аксіоматичним правилом, унеможливлюючи найменший шанс кова – українська мисткиня, яка реконструює кераміку Трипілля і популяризує її в Україні та світі; Віктор фон Ерцен-Глєрон – письменник, перекладач, дослідник історії України; Зінаїда Васіна – українська театральна художниця, графікиня, художницяетнографиня, науковиця (дослідження пов’язані з етномистецтвом та історією українського костюма), членкиня Національної спілки художників України; Алла Істоміна – видавчиня, директорка підприємства “Видавничий дім “АДЕФ- Україна””, кандидат історичних наук; Василь Хитрук – дослідник-етноісторик, доктор філодля проникнення історичної брехні рузькомірського молоху в національну свідомість українця, щоби, не дай Бог, не розчинитись у баговинні ненависного московства. Честослав (Вікентій) Хвойка з його вершин% ними науковими здо% бутками продовжує бути надійним Оберегом на% шої історичної пам’яті, ідентичности, держав% ности. 8 лютого – День Уродин цього великого Українця, чеха по крові і славного сина Землі української по Духу. Він – у достойному ряду разом зі своїми великими одноплемінниками (П. Орлик, Й. Главка), що жертовно служили Україні та її культурі. Вшануймо і ми Вікентія Хвойку у своїх помислах і молитві з такою ж повагою, як колись логічних наук. Модерувала Анжеліка Корнієнко – каліграф, керівниця проєкту “Рутенія. Графіка української мови”. Вона зазначила, що
Тарас Шевченко привітував славного Шафарика – “доброго брата і сина сонця правди”.
Георгій ФІЛІПЧУК Фото з Фейсбук"сторінки Національного музею історії України цей захід став чудовою можливістю нагадати про спадщину наших предків та її значення для сучасності. “Дякуємо всім, хто долучився! Культура – це не просто сторінка минулого, а джерело мудрості, гармонії та духовної єдності. Наші предки залишили нам у спадок цінності, що актуальні й сьогодні: взаємоповага, любов до землі, культура спільноти та розвиток духовності!” – сказала пані Корнієнко. Виставка реконструкцій кераміки Трипільської цивілізації триватиме до кінця лютого. “Запрошуємо вас разом досліджувати цю унікальну спадщину, розкривати її та надихатися давньою мудрістю!” – повідомляється на Фейсбук"сторінці Публічної бібліотеки імені Лесі Українки м. Києва.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
