Український шлях 5 · «Постать Ніла Хасевича – приклад того, як у важких і небезпечних умовах можна реалізувати талант». · с. 5сторінка оригіналу ↗
Т ворч іс т ь у криївц і
Слово Просвіти, №06 за 2026 рік
«Малюнок є правдою абсолютною, а мову правди треба вчити скрізь і завжди…
Це єдина мова, якою можна висловити все» (Н. Хасевич).
Мирослава ОЛІЙНИК (БУЧКІВСЬКА), член НСЖУ
І хоча минулий рік – за нами, та шлейф ювілеїв видатних осіб і подій ще тягнеться і в році нинішньому. Тож хочу розповісти про людину, про яку ми, українці, маємо знати.
120 років тому, 25 листопада 1905 року в селі Дюксин, що на Волині (нині Рівненська область), народився український художник, графік, активний громадський і політичний діяч, член ОУН Ніл Хасевич.
Його батьки: Антон Іванович Хасевич та Феодотія Олексіївна. Крім Ніла, мали ще двох синів – Анатолія і Федора, які стали українськими священниками. Їхня доля була трагічною: Анатолія закатували поляки в селі Дерев’яне біля містечка Клевань, Федір загинув на засланні в Сибіру, вже після війни.
Ніл також навчався в духовній семінарії в Житомирі, бо мав добрий голос. Також мав хист до малювання і свої перші уроки з малювання отримав в іконописній майстерні під час навчання в семінарії.
Ніл, коли йому було 14 років, переніс важку фізичну та психологічну травму: повертаючись з Рівного додому, на залізничному переїзді він з мамою потрапив під поїзд… Мама загинула, а Ніл втратив ногу. Маючи талант і до різьбярства, сам виготовив собі протез із дерева. І наполегливо йшов до мети – здобути освіту. Тому почав навчатися в Рівненській гімназії, в майстерні Василя Леня. Швидко опанувавши знання, в 1925 році здав екстерном екзамени і отримав атестат. Його мрією було далі навчатися – як от, у Варшавській академії красних мистецтв (Skoła Sztuk Pięknych). Вступив на графічний факультет, навчався у професора Владислава Скочиляса. Живопис освоював у професорів Мілоша та Мечислава Катарбінських, а гобеленове ткацтво – у професора Чайковського. Звісно, Ніл Хасевич був здібним та ропейців, здійснивши вкрай важливу і, звісно, належно не оцінену самою Росією трансформацію тодішньої Москви в впливовий культурний, релігійний, освітній і політичний центр. Як узагальнив Володимир Мельниченко, після захоплення в 1453 році турками Константинополя – цього світового центру православ’я «Москва два століття фактично залишилася без культурно-освітнього орієнтиру та ідейної опіки». І саме в XVII столітті «київська вченість, культура й освіта буквально врятувала Москву від духовного занепаду…».
Про що тільки ми не вели розмови,
як правило, поза Культурним центром, годинами пішки долаючи шевченківські стежки в Москві. Якось Володимир Мельниченко згадав свідчення самого Шевченка: «… пішов собі знову блукать по закарлючистих вулицях московських…» і показав своє чергове відкриття – місце, де стояла церква Тихона Амафунтського, в якій 27– 28 квітня 1861 року знаходилася домовина з тілом Шевченка дорогою в Україну.
Осяянність Шевченком окрилила
Володимира Мельниченка на комплексний науково-дослідницький проєкт – створення праць «Шевченківська Москва: Авторська енциклопедіяхроноскоп» (2009), «Тарас Шевченко в
2 Там же. – С. 308.
дбайливим учнем, тому неодноразово отримував нагороди. Крім того, його звільнили від оплат за навчання (від батька не отримував жодної допомоги). І так, у чужому місті, давав собі раду талановитий український юнак.
Щоб досконало опанувати графічне мистецтво кириличного письма, він «від руки», гусячим пером, переписав Пересопницьке Євангеліє (482-сторінковий фоліант). Вправлявся й у деревориті (гравюри на дереві) та лінориті (гравюри на лінолеумі).
Ніл Хасевич проявляв себе позитивно не тільки в навчанні, а й був активним членом українського мистецького життя у Польщі. Він вливається в гурток українських митців і студентів академії, які створили товариство «Спокій». Був його секретарем. Товариством опікувалися митрополит УГКЦ Андрей Шептицький і сенатор польського Сейму від української громади Волині Степан Скрипник (майбутній митрополит УАПЦ Мстислав).
Ніл поринав у малювання. Створив картину «Прання», за яку отримав Почесну нагороду «Ватикан». А за портрет гетьмана Івана Мазепи – Почесний диплом Варшавської Академії. Загалом, мистецькі роботи Хасевича експонувалися на 35 міжнародних виставках: у Варшаві, Празі, Берліні, Римі, Нью- Йорку, Чикаго, Лос-Анджелесі, Львові, Луцьку, Рівному. 1937 року отримує третій грошовий приз на міжнародній виставці гравюр по дереву у Варшаві. Великим підсумком творчої праці став випуск у 1939 році першого альбому «Книжкові знаки Ніла Хосевича». А в Філадельфії виходить художній альбом «Екслібрис Ніла Хасевича». Власне, ці книжкові знаки, яких налічується понад двісті, вирізнялися його особливим авторським почерком.
Високої оцінки заслуговує створення
«Української абетки», де кожна літера була оформлена унікальною шрифтовою композицією і асоціювалася з українськими традиційними символами праці.
Після навчання в Польщі митець по
Москві» (2009) та карти перебування поета та художника в Москві, 500-сторінкової книжки «Москва у творчій долі Тараса Шевченка».
Поривався Володимир Юхимович відкрити в Москві безпосередньо на Арбаті пам’ятник Шевченкові - імперська бюрократія не дозволила. Тоді він намагається реалізувати свою ідею про парний пам’ятник двом великим українцям – Тарасу Шевченку і Михайлу Щепкіну і цей задум не судилося здійснити. Тоді наполегливий Мельниченко вирішує відкрити пам’ятник українському генію у Москві, на Арбаті, але в рідному – українському – Домі.
Неможливо назвати усі діяння і творіння Володимира Мельниченка, як генерального директора Культурного центру в Москві, як вченого – історика, літературознавця, культуролога.
Осяяння Шевченком триває. Живе і працює вчений в лагідній самотині й, як це можливо, в часи воєнного лихоліття, в тиші, відчуваючи, як сходить і наповнює його внутрішній світ благодать Шевченкового Слова і окрилює на постійні розмови-діалоги з тим, чий націєтворчий дух осяває його життя і творчість…
1 Лариса Якубова. Рашизм. Звір з безодні. К., Академперіодика. 2023. – С. 32.
Микола ЖУЛИНСЬКИЙ,
академік НАН України
Закінчення. Початок на стор. 4. Осяяний Шевченком
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
