13 Суспільство · «На перше місце виступив екзистенційний характер: чітко проявилися вісь зла і вісь добра». · с. 13сторінка оригіналу ↗
Постання української мови, українського народу і першої української національної держави Кольори, що зберегли українську душу
Слово Просвіти, №06 за 2026 рік
Закінчення. Початок на стор. 6-7.
них, варяги являли собою насильників і грабіжників: «а іже бяху у них, то ті насилля діяху Словенам, Кривичам і Мерянам». Залишаючись на поверхні чужого для них племінного побуту, варяги не змішувалися з місцевим населенням і не входили у його життя. Зовсім іншу роль грали варяги на півдні: міське і волосне життя передбачає виділення із загальної маси населення таких елементів, які при племінному укладі не можуть з’явитися з достатньою визначеністю: воїни і купці; одні необхідні для захисту від зовнішніх ворогів, другі для внутрішніх і зовнішніх торгових відносин… У Києві, Турові та інших південних містах варяги з’являються не в якості збирачів данини і насильників, а в якості дружинників і торговців, які захоплюють у свої руки владу»107.
Далі буде.
_____________
95 Мавродин В. В. Образование древнерусского государства и формирование древнерусской народности. М., 1971.
96 Він же. Происхождение русского народа.
Ленинград, 1978.
97 Мавродин В. В. Образование древнерусского государства. 2-е издание. СПб,: Из-во С.-Петербургского университета, 2008. С.93.
98 Кухарчук Ю. Просвітник українського народу. // Брайчевський М. Вибране. Т. І. Суспільно-політичні рухи в Київській Русі. Історична думка в Київській Русі / Упорядник Юрій Кухарчук. К.: Вид-цтво імені Олени Теліги, 2009. С. 16–17; Костенко І.
Першим спростував кремлівську пропаганду. Михайло Брайчевський досліджував 1500 років української державності // Україна молода. 2025. 17 вер. С. 6.
99 Півторак Г. П. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов. С. 57.
100 Костенко І. Першим спростував кремлівську пропаганду. Михайло Брайчевський досліджував 1500 років української державності // Україна молода. 2025. 17 вер. С. 6.
101 Савченко О. Антиукраїнець, або Воля до боротьби, поразки чи зради. К. : А-БА-БА-ГА- ЛА-МА-ГА, 2019. С. 13–14, 15.
102 Сочнев Алексей. Интервью с Юрием Афанасьевым. 21 июня 2015 г. // Афанасьєв Юрий. https://kobza.com.ua/
polemika/5075-sovetskij-sotsium-byl-k-1985- godu-raschelovechen-i-raskul-turen.html; http:// lenta.ru/articles/2015/06/03/afanasiev/
103 Сочнев Алексей. Интервью с Юрием Афанасьевым. 21 июня 2015 г. // Афанасьєв Юрий. https://kobza.com.ua/
polemika/5075-sovetskij-sotsium-byl-k-1985- godu-raschelovechen-i-raskul-turen.html; http:// lenta.ru/articles/2015/06/03/afanasiev/
104 Етнічна історія Давньої України. Колективна монографія / П. П. Толочко (керівник), Д. Н. Козак, О. П. Моця, В. Ю. Мурзін, В. В. Остроущенко,
С. П. Сегеда. К., 2000. С. 230.
105 Літопис Руський. За Іпатським списком переклав Леонід Махновець. С. 13.
106 Цегельський Л. Русь-Україна і Московщина-Росія. Історико-політична розвідка.
Львів: Апріорі, 2007. С. 20.
107 Шахматов А.А. История русского летописания. Т.І. Повесть временных лет и древнейшие русские летописные своды. Книга 2. Раннее русское летописание ХІ–ХІІ вв. СПб.: Наука, 2003. С. 217.
Дмитро ЧОБІТ
Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ
2 лютого Благодійний фонд «Берегиня миру» влаштував у публічній бібліотеці міста Буча на Київщині вечір пам’яті «Кольори, що зберегли українську душу». Захід був присвячений пам’яті художниці-модельєрки, почесної громадянки Бучі, мисткині, лавреатки премії ім. В. Стуса (2001), членкині Союзу українок Любові Панченко.
Небога Любові Панченко Ірина Левченко зазначила, що в радянські часи українську національну культуру відсовували і замовчували. У цей час Любов Панченко творила українське національне мистецтво. Вона розробляла одяг в українському національному стилі. Розроблені нею узори вишивок публікував журнал «Радянська жінка». Але потроху її усували з публічного простору.
Про художницю поділився спогадами її двоюрідний небіж Віктор Овсієнко. Його батько отримав у 1953 році квартиру в Києві. Коли Любов Панченко вступила до Київського художнього училища, яке було розташоване в Лаврі, то жила у своїх родичів Овсієнків. Спала на розкладачці в кухні, бо місця було мало. Ночами малювала. Віктор Миколайович згадує, що вставав рано, а вона вже малювала. Любов Панченко одягалася в українське національне вбрання, яке шила на кухні вручну, без швейної машинки.
Якось Віктор вийшов з тіткою Любою на Хрещатик. До них збігся чималий гурт іноземців з фотоапаратами. Вони були в захваті від красуні в українському одязі.
Художниця Любов разом із чоловіком-художником Олексою Олійником збудувала житло в Бучі. Мисткиня розмалювала його півниками, корівками, соняшниками. Тоді Буча ще не була так забудована, як зараз, іще здалеку, з поїзда, було видно незвичайний будинок. У будинку був портрет Тараса Шевченка. А на підлозі тераси на другому поверсі – розсипане сіно, стояли вила і граблі.
Олекса Олійник утримував пасіку.
Любов Панченко вирощувала городину, але віддавала перевагу квітам.
У 1974 році Віктор Овсієнко одружився. Тітка Люба прийшла на весілля в українському національному одязі. На зауваження, що на таку урочисту подію треба приходити в урочистому одязі, як усі, художниця відповіла: «То англійський стиль, а ми українці».
Любов Панченко дуже поважали в українській діаспорі, особливо в Канаді.
Віктор Овсієнко закликав заснувати художній конкурс імені Любові Панченко і зробити його регулярним, щорічним.
Про своє знайомство з творчістю Любові Панченко розповіла директорка Музею шістдесятництва Олена Лодзинська. Свого часу Любов Михайлівна передала свої роботи в цей музей. Нині у відкритому доступі в музеї експонується лише один твір Панченко. Інші заховані. Війна.
Олена Лодзинська згадує, що коли вона прийшла працювати в Музей шістдесятництва, то тодішній директор Микола Плахотнюк похвалився, що тут зберігається колекція робіт Любові Панченко. Він звернув увагу молодої співробітниці на картину Панченко «Єретик». У Єретику можна впізнати дисидента Івана Світличного, який на той час уже був заарештований. Так Любов Панченко відгукнулася на репресії проти української інтелігенції.
Художниця всім говорила, що політикою не цікавиться, просто обстоює своє, рідне, українське.
Коли з Бучі вигнали російських окупантів, то волонтери вивезли Любов
Панченко в Київ, у лікарню. Але вона вже була виснажена голодом і холодом. Їй виповнилося 84 роки. Було оголошено збір коштів, щоб помістити Любов Панченко в пансіонат. Дуже швидко зібрали 300 тисяч з лишком. На жаль, мисткиня померла 30 квітня 2022 року. Гроші витратили на видання альбому репродукцій робіт художниці та на пам’ятник на її могилі на Яблунському кладовищі в Бучі.
12 квітня 2023 року в Бучі вулицю
Димитрова перейменовано на вулицю Любові Панченко.
Кандидат історичних наук, художник і завідувач кафедри графіки та дизайну Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Бойчука Олександр Босий у своєму виступі дав високу оцінку творчості Любові Панченко. Ця академія виросла з художнього училища, яке свого часу закінчила Любов Панченко. Нині в академії працює викладачем Петро Печорний, останній із однокашників Любові Панченко.
Олександр Георгійович розповів, що
Любов Панченко купувала рушники і міняла їх у бабусь на старі, часто протерті до дірок рушники. Але старі рушники були з давніми орнаментами. Ці архаїчні знаки передавалися від майстрині до майстрині упродовж століть і навіть тисячоліть. Бабусі не могли пояснити їх значення. Говорили, що вишивають так, як їхні матері та бабусі.
Любов Панченко розумілася на вишитих узорах, вона прекрасно знала поліську, карпатську, подільську та інші українські орнаментики.
Олександр Босий заявив, що вже розроблено вказівники для Бучі з орнаментами Панченко. Творчість Любові Панченко має стати брендом Бучі.
Петриківка, наприклад, вся вкрита петриківськими розписами. Нещодавно петриківці ще раз потрапили до Книги рекордів: вони розмалювали петриківкою 10 автобусів, які сполучають їхнє село з обласним центром. Варто розмалювати Бучу орнаментами Любові Панченко.
Депутатка Бучанської міської ради
Ольга Продан розповіла, що з групою шанувальників мистецтва відвідала
Любов Михайлівну 2 лютого 2022 року. Привітали мисткиню з днем народження. Відвідувачів вразило те, що навіть покривало на ліжку художниці було вишите. Під час розмови господиня сказала, що на горищі в неї є ще роботи. Там були течки з ранніми роботами художниці. Було дуже багато ескізів.
Під час вечора експонувалася виставка оригінальних робіт художниці Панченко, а також виставка дитячих малюнків за мотивами творчості видатної бучанки. Кожний учасник заходу отримав по три наліпки, щоб позначити три малюнки, які йому найбільше сподобалися. Перше місце зайняла робота 15-річної Анастасії Крицької. 9 малюнків, відзначені найбільшою кількістю наліпок, утворять колаж «Бучанська весна», який є схематичним планом Бучанської громади. Коли в Бучі нарешті з’явиться музей, колаж передадуть як експонат до музею..
Бучанська агенція регіонального розвитку подарувала юним художникам призи (фарби, чашки, печиво). Директорка Агенції Наталя Юхимович пообіцяла підтримку громадських організацій, українського мистецтва і наших захисників.
Керівниця Благодійного фонду «Берегиня миру» Юлія Шкурупій зауважила, що творчість Любові Панченко є джерелом натхнення, і пообіцяла зробити окремий захід, присвячений цьому мистецькому спадку.
Вечір завершився невеликим концертом ансамблю «Перлина Бучі» Бучанського будинку культури.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
