Події, факти, коментарі · с. 4сторінка оригіналу ↗
ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Слово Просвіти, №07 за 2005 рік
долю народів Центрально-Східної Європи після Другої світової війни лежить не лише на Й. Сталінові, а йна керівниках США та Великої Британії. Ми впевнені в тому, що й інші європейські народи неоднозначно оцінюють наслідки конференції. Й. Сталін був ініціатором голодомору та політичних репресій, що призвели до багатомільйонних втрат серед українців та інших народів. Прагнення встановити пам’ятник головним учасникам конференції розцінюємо як зневагу до пам’яті мільйонів загиблих і постраждалих людей. Звертаємося до моральних чеснот нової української влади, вважаємо неприпустимим увічнення постаті Й. Сталіна у будь-якій формі. Ми переконані, що в ситуації, яка склалася, помпезне відзначення роковин конференції зі встановленням пам’ятника збурюють суспільство, свідчать про небажання позбутися нав’язаних радянською пропагандою історичних стереотипів, про небезпечне прагнення продовжити політику, спрямовану на світоглядний і політичний розкол нашої країни. Вважаємо, що державна влада мусить втрутитись у подальший перебіг подій і зупинити підготовку встановлення пам’ятника.
ГОЛОС НАРОДУ
z
Колектив НДІ українознавства 9 лютого 2005 року м. Київ
Вельмишановний Вікторе Андрійовичу! Із засобів масової інформації нам стало відомо про наміри уряду Автономної Республіки Крим відзначити 60-ту річницю Ялтинської (Кримської) конференції 1945 року встановленням пам’ятника керівникам урядів трьох союзних держав, які були її учасниками, — Ф. Рузвельту (США), В. Черчіллю (Велика Британія), Й. Сталіну (СРСР). Ці наміри, як і сама конференція та її головні учасники, неоднозначно сприймаються українським суспільством. Активно протестують проти встановлення пам’ятника представники народів депортованих 1944 року з території Кримського півострова, низка громадських і політичних організацій України та зарубіжжя. Ялтинська конференція 1945 року відіграла важливу роль у погодженні дій її учасників на завершальному етапі Другої світової війни, у повоєнному облаштуванні Європи, у створенні ООН. Проте вона мала ознаки сепаратної змови керівників трьох держав із метою переділу сфер впливу в повоєнному світі. Усі країни Центрально-Східної Європи опинилися у сфері впливу тоталітарного радянського режиму, що загальмувало розвиток європейських народів і всього людства на півстоліття. Тому історична відповідальність за
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
