Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіта» сьогодні · с. 7сторінка оригіналу ↗

У РИТМІ ПОЕТИЧНОЇ МОЛИТВИ

Слово Просвіти, №07 за 2005 рік

МОЛОДА «ПРОСВІТА» Місяць грудень традиційно став часом підведення підсумків роботи “Молодої Просвіти” Киселівського ЗНЗ, що на Буковині. Погожої грудневої днини молодопросвітяни вітали в гостях Дмитра Уласовича Степовика, тричі доктора наук, людину-легенду, вченого зі світовим ім’ям. І вчителів, і учнів глибоко вразила ерудиція професора, прекрасного доповідача, блискучого лектора. Вчений Дмитро Степовик — автор понад 20 книг з історії християнського мистецтва, особливо ґрунтовних досліджень про ікони і гравюри, численних робіт філософії, культури, релігієзнавства. Уродженець села Слободище на Житомирщині, Дмитро Уласович дійшов у своєму визнанні до великих європейських столиць, презентуючи світові українську науку. Напевне, саме тому й згодився на зустріч із сільськими дітьми. А для молодопросвітян це була велика подія, бо добре знали гостя по радіо-та телепередачах, коли Дмитро Уласович двічі на рік — на різдво та Великдень — сповіщав усьому українському люду про найважливіші для кожного християнина події: народження та воскресіння Христа. “Віра — основа формування особистості молодої людини”, — така головна ідея щирого спілкування Дмитра Уласовича з членами “Просвіти”. Молодопросвітяни відтворили елементи уроків позакласного читання до теми “Поетична молитва у творчості поетів-емігрантів”. Звучали поетичні молитви Василя Барки, Євгена Маланюка, Лариси Мурович, Віри Вовк. Крім зустрічей із відомими людьми, Киселівська “Просвіта” здійснювала презента- НАШ РОДОВІД Про отця Володимира Фіґоля, який був взірцем моральної постави в неса! мовитих умовах нориль! ської каторги, наші читачі дізналися з матеріалу Ми! коли Барбона, вміщеного в ч. 2 “СП” за цей рік. Серед відгуків на публі! кацію редакція отримала цікаві свідчення про роди! ну Фіґолів, що їх зібрав просвітянин Орест Пет! раш із Івано!Франківська. Працьовита родина Фіґолів, що її заклав патріарх роду — Юрій, починається з другої половини 1870-их років після одруження з Анною (дівоче прізвище Блиндюк). Сім’я трудилася на землі рільництвом, а отже, багатства не нагромадила. Саме через брак коштів із шести дітей подружжя Фіґолів повну освіту (священичу) здобули лише двоє синів — Іван і Михайло. Іван Фіґоль народився 4 травня 1881 року в Княгинині. “Я вже з дитинства був у захопленні красою Божого світу, — розповідав потім своїм учням о. Іван. — Дітвора була зобов’язана не пропускати жодної маївки, і ми приходили завчасу, щоб бачити, як паламар дзвонитиме. Ставали, дивилися на дзвони. Меланхолійна музика дзвонів творила в серці рай”. Теологію І. Фіґоль вивчав у Львові, перебуваючи в середовищі прогресивно мислячих викладачів, котрі проводили велику культурнопросвітницьку роботу серед українців і боролися за демократичні права народу в Галичині. Під час навчання Іван познайомився з донькою пароха М. Галущинського, Стефанією, яка згодом стала доброю і надійною супутницею на все життя. Од 1913 року о. І. Фіґоль мешкав у будинку №8 по вул. Крука в Станіславові (нині Івано-Франції кількох книг: спогади нашого земляка Юрія Горбашевського “Битва за Буковину”, книга спогадів Лариси Брюховецької “Іван Миколайчук” за участю дружини кіноактора Марії Євгенівни, книга новел буковинця Володимира Михайловського “Крутизна”. Не залишалися осторонь молодопросвітяни всеукраїнських акцій-марафонів “Тарасова церква”, відзначення 170-річчя з дня народження буковинського солов’я Юрія Федьковича. z Дмитро Уласович Степовик у гостинах кабінету діаспорної літератури Киселівського ЗНЗ Велика опора для “Молодої Просвіти” — тижневик “Слово Просвіти”. Хочемо більше дізнатися про життя молодопросвітян із інших реґіонів. З повагою до творців “Слова Просвіти” Марія ДІДИК, керівник “Молодої Просвіти” Киселівського ЗНЗ Кіцманського р-ну Чернігівської обл. ВРАЖЕННЯ

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин