Без мови немає нації · slovo.prosvita.com.ua · с. 1сторінка оригіналу ↗
НОВА ВЛАДА: З МІСЦЯ В КАР’ЄР
Слово Просвіти, №07 за 2005 рік
ПОГЛЯД
Справді-бо, суспільно-політичне життя в Україні після Помаранчевої революції набрало шалених темпів: нова влада, ніби потрапивши в цейтнот, рвонула з місця в кар’єр. І це зрозуміло: часу до вересня, коли має здійснитися конституційна реформа і владні повноваження будуть переакцентовані з Президента на Кабінет міністрів, залишилося небагато, а встигнути треба зробити чимало. Проблем і важких, і гострих, що потребують негайного розв’язання, з огляду на сумний спадок режиму Кучми— Медведчука—Януковича, набралася добра фура. Тому-то і сам Президент не знає спочинку, намагаючись скрізь устигнути, і новопризначені міністри не виходять із кабінетів ні вдень, ні вночі, — аж прем’єр Тимошенко змушена була прийняти вольове рішення про заборону їм затримуватися на роботі довше 22.00. Стиль роботи нової влади дуже незвичний з огляду на те, що було раніше. Він максимально відкритий, спрямований до людей, хоча й віддає іноді популізмом. Ну, вирішили міністри минулої неділі разом провести вихідний на льодовому катку — добре: і фізкультура, і відпочинок, і злютування єдиної команди. Але цей епізод зайняв так багато місця в засобах масової інформації, що, здається, дехто вже забув, що урядовці — це звичайні люди і мають право на звичайний відпочинок, нехай навіть такий, як декому здається екзотичний, як катання на ковзанах. Утім, перейдімо до проблем. Їх, на жаль, немало, та окреслимо п’ять найважливіших. 1. ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВЧОЇ ВЕРТИ- КАЛІ — першочергове завдання Президента Ющенка. Тут треба, по-перше, поєднати інтереси державної доцільності з політичними зобов’язаннями своїх союзників по коаліції. По-друге, щоб забезпечити стабільну більшість на підтримку уряду, довелося залучити на свій бік певні політичні групи у
Верховній Раді, запросивши їхніх представників до участі у виконавчих структурах. Ні для кого не секрет, з якою затятістю торгувалися з Президентом соціалісти, — через ці торги, що затягнулися, навіть кілька разів переносилося сесійне засідання парламенту, де було обіцяно оприлюднити склад уряду та імена голів облдержадміністрацій. Та все-таки домоглися трьох міністерських портфелів і отримали кілька областей. Але не обійшлося без колізій. Проти призначення за квотою партії, очолюваної спікером Литвином, “губернатором” Хмельниччини Віталія Олуйка рішуче виступили місцеві прихильники “Нашої України”, інкримінуючи останньому підтримку Януковича на виборах. Пікети облдержадміністрації вилилися в пікети Секретаріату Президента під гаслами “Ющенко — так! Олуйко — ні!” Зрештою, Олуйко під цим тиском подав заяву про відставку. Це не поодинокий конфлікт такого роду. Одеситів — і не тільки їх — прикро вразило “братання” новопризначеного голови облдержадміністрації Цушка (квота Соцпартії) з колишнім “губернатором” Грановецьким, який також активно підтримував тодішнього провладного кандидата (пригадаймо хоча б, як в обласному центрі символічно душили асфальтовим катком помаранчі), тепер пересів у крісло голови облради. Виникають проблеми з призначенням керівників і в районах Полтавщини. Місцеві “бунти” є породженням (і продовженням) Помаранчевої революції: пробуджений від політичної сплячки народ продовжує відстоювати своє конституційне право бути джерелом влади вже тоді, коли здобуто загальну перемогу. Але не тільки периферійні колізії викликають занепокоєння. Прискіпливе око помічає в Кабміні й “колишні обличчя”, і представників великого бізнесу, і керівників політичних партій. Поки що авторитет Ющенка беззаперечний, але ці “тертя” з приводу кадрових призначень можуть несподівано набрати сили ближче до парламентських виборів 2006 року. 2. БЮДЖЕТ-2005 став постійним головним болем нинішньої влади. Використані урядом Януковича бюджетні кошти на передвиборну боротьбу, випотрошена до денця розкраданням та популістськими доплатами до пенсій державна скарбниця, зростання цін і збільшення інфляції — все це нині як непогашена пожежа. Тому перед Президентом і урядом постало завдання не тільки виконати власну соціальну програму, запропоновану перед виборами, а, передусім, знайти ефективні засоби поповнення бюджету, щоб виправити накоєне минулою владою, узаконити рівень тимчасових пенсійних доплат, додавши їх до пенсій, підвищити розмір зарплатні до рівня збільшеного прожиткового мінімуму, реалізувати низку інших важливих заходів соціального спрямування. Наповнення державного бюджету до необхідного рівня — дуже непросте завдання. Адже реальний бюджетний дефіцит, за різними підрахунками, досяг космічних розмірів — від 32 до 36 мільярдів гривень. Треба шукати ефективні шляхи та засоби його наповнення.
Закінчення на с. 2
стор. 9
Співець “великої гармонії”
стор. 11
Любов Зиновія Федика
стор. 12
У вашій хаті є скриня?
стор. 13 Поетичні автографи
стор. 15
с. 2 · сторінка оригіналу ↗
були порушення законодавства при цьому. Вiд продажу Днiпровського меткомбiнату, наприклад, держава втратила 300 млн. грн. — і це ще дуже занижена цифра. А таких об’єктів в Україні приблизно 150—200, — підкреслив Віктор Ющенко. Неважко підрахувати, скільки коштів можна повернути до бюджету, відновивши законність і справедливість. 4. ВИВЕСТИ ЕКОНОМІКУ З “ТІНІ” — одне з нелегких, але нагальних завдань нової влади. Його окреслив Віктор Ющенко у своєму донецькому виступі. 55 вiдсоткiв економiки країни та двi третини донецької — є тіньовою: Донеччина, приміром, дає до бюджету тільки 7,6 вiдсотка від того, що виробляє. Якщо вивести економіку області з тіні хоча б наполовину та настільки ж в інших реґіонах, — підкреслив Президент, — нацiональний бюджет можна збільшити вдвiчi. 5. КОРУПЦІЯ ТА КРИМІНАЛІЗАЦІЯ ВЛАДИ — ще одна тяжка хвороба, що дісталася від минулого режиму. Нова влада оголосила рішучий похід проти цього зла, що пустило глибокі метастази у виконавчих структурах. Про це говорив Віктор Ющенко у Верховній Раді, презентуючи новий уряд та голів облдержадміністрацій. Це він різко повторив і в Донецьку: “Менi не подобається кримiнальна влада, i я даю слово: нi чемодани, нi целофановi мiшки з грiшми вiднинi до Києва ходити не будуть”. У Донецьку ми побачили новий характер Президента. Це — глибока переконаність у правоті справи, за яку взявся; впевненість, що це — єдино правильний шлях; незламна воля цей шлях пройти швидко й ефективно. У голосі Президента зазвучали металеві нотки, що означає тверду рішучість виконати свою місію. Звичайно, є ще чимало проблемі помилок, окрім названих. Та це природно: вони неминучі за масштабності поставлених завдань, а не припускається їх той, хто нічого не робить. Нова влада робить багато, вона справді прагне якомога швидше домогтися перемоги на державобудівному фронті.
z
Віталій КАРПЕНКО
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
