Про'читання · с. 11сторінка оригіналу ↗
У ПОЕТА ГРОШІ ЗАВЕЛИСЯ…
Слово Просвіти, №07 за 2005 рік
У травні традиційні міжнародні Волошинські читання відбудуться у дбайливо відреставрованому в усьому обсязі понад 100-літньому Домі-музеї поета. Тут численні відвідувачі й туристи побачать не лише відремонтовану господу, а й меморіальні кімнати, що були досі закриті для огляду, та відновлений флігель Волошина, знищений у роки війни. Друге народження Дому поета, грандіозний ремонт у відомому в світах, одному із найзнаменитіших меморіальних літературних музеїв Криму й України почали минулої осені. Делікатному, але кардинальному оновленню Дому Максиміліана Волошина в Коктебелі передували зусилля громадськості, відомих письменників, акторів, музикантів, політиків, зокрема Анатолія Кінаха й Петра Порошенка. Міжнародна опікунська рада заповідника “Кіммерія Волошина” зібрала більше двох мільйонів гривень державних і спонсорських коштів від приватних осіб, сучасних меценатів, банкірів. Кошти на завершення капітального ремонту й реставрації заплановано і в загальноукраїнському та кримському бюджетах. Загалом вийшло навіть на півмільйона більше ніж передбачено кошторисом, що дозволило провадити відновлення якнайкраще, врахувати зрослу вартість робіт, придбати дорогі, якісні й надійні будівельні матеріали. За кресленнями Укрпроектреставрації, яка здійснює контроль за якістю робіт, відома умілим оновленням галереї Айвазовського феодосійська фірма “Діва” нині зміцнює фундамент і стіни, повністю замінює покрівлю, перестилає підлогу, робить антисейсмічні бетонні пояси, виконує внутрішні роботи, відновлює системи опалення, освітлення й водопостачання. Адже до очікуваного понад чверть століття капітального ремонту збудована колись на узбережжі без фундаменту за власним проектом господаря “Біла вежа мистецтв” ледь дожила: потріскалися саманні стіни, прогнулася стеля, осипалася штукатурка, згнили дерев’яні конструкції. Останніх гостей минулорічного вересня Дім Волошина прийняв уже в аварійному стані. — Меморіальний образ реліквії національної і світової культури не постраждає ні на йоту, перебудовано не буде нічого, все, що можливо, збережемо, включно із віконницями, зробленими власноруч М. Волошиним, — запевнила директор Дому-музею Наталя Мірошниченко. Експонати й фонди музею під час ремонтних робіт зберігаються у флігелях та будинку матері М. Волошина під надійною охороною. Сумлінно реставрують музейні цінності: предмети побуту, картини, понад дев’ять тисяч унікальних книг бібліотеки поета. Надійно захистили від випадкових пошкоджень і навколишні дерева, серед яких є й висаджені самим Максиміліаном Волошиним. Дбайливо оновлений безцінний спадок минувшини, пам’ятка національного значення — літературно-меморіальний музей поета-філософа вже незабаром продовжить допомагати нам духовно розвиватися, осмислювати минуле, нинішнє й майбутнє.
Богдан-Ігор Антонич
Тарас ПЕРХАЧ, член ради Галицького районного об’єднання “Просвіта”, м. Львів
z
НОВІ ВИДАННЯ
z
Надія ОНИЩЕНКО
z
Віктор ХОМЕНКО, Крим дружиною. Оглядаємо Маріацький собор, слухаємо гейнал (виступ сурмача) із вежі собору, оглядаємо “сукенниці” — місце торгівлі середньовічного Кракова. Йдемо до “Колегіум майіус” (XIV ст.) Ягеллонського університету, потім “Колегіум медікум” (тепер медичний факультет). На тій же вулиці відвідуємо костел святої Анни (понад 300-річна пам’ятна фігура Коперніка та напис). Згадуємо про перебування в цих стінах нашого знаменитого краянина — Юрія Дрогобича. 13 вересня представники нашої делегації були на прийомі в Генерального консула України в Кракові пана Олександра Медовнікова. Прощаємося з Краковом і рушаємо додому повз 700-літню соляну шахту “Величка”, повз місто Тарнів (у готелі “Брістоль” перебували уряд, парламент і військовий штаб УНР у 1920—1923 роки). Знову Ряшів і Перемишль, Корчова-Краковець. Ця мандрівка — одна з найкращих наших просвітницьких подорожей. Нас чекають українці Словаччини, Угорщини, Молдови. Дороги до наших братів і сестер — це дороги не лише в сучасне й минуле, але й майбутнє. Сподіваємося, щасливе для всього світового українства.
нили діяльність Заньковецької члени чернігівської “Просвіти” М. Коцюбинський, М. Жук, В. Дейш-Коцюбинська, О. Шкуркіна-Левицька, І. Шраг. У колі Заньковецької ми бачимо на фото і читаємо про Олексія Плюща, Івана Кочергу, Бориса Грінченка, Михайла Грушевського, Марію Шекун-Коломийченко і Федора Коломийченка, Федора Проценка. Цікаві спогади про участь видатної українки в революційних подіях 1905 року. “Єврейські погроми змінювалися погромами інтелігенції. Але на демократку Марію Заньковецьку рука не піднялася, хоча збуджений натовп не одноразово стояв біля її будинку. Вона сміливо виходила до людей і гаряче говорила слова правди”. 159 сторінок книги написано за хронологічним принципом, жваво й популярно, гарно зверстано та ілюстровано у видавництві Ніжинського ВНЗ. Це ще одна квітка у вінок актрисі, подвижницьке життя якої наближує до нас Україну.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
