Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Cтарожитності · с. 13сторінка оригіналу ↗

РОСЛО ДОБРО… В СКРИНІ Подорож виставкою скринь у Музеї народної архітектури та побуту України

Слово Просвіти, №07 за 2005 рік

До інтер’єру сільських хат в Україні традиційно входили: стіл, скриня, лави, мисник. Серед простих меблів особливе місце належало скрині. У побуті вона мала подвійне призначення: ви! користовувалася як стіл, за яким сім’я споживала їжу, а також слу! гувала для збереження святково! го одягу, полотна, килимів, цін! них паперів, грошей. Скриню тримали в світлиці на видноті: бі! ля столу, на лаві біля постелі або на покуті. Мальовані та різьблені скрині приваблювали своїм оздобленням, святково вирізня! ючись на тлі інших хатніх меблів. ЯВОРІВСЬКІ МАЛЬОВАНІ СКРИНІ На особливу увагу заслуговують ці скрині у формі паралелепіпеда на підніжках та колесах. Висота їхня залежить від висоти підніжок (“кочел”). Єдина прикраса силуету яворівських скринь — різноманітне профілювання підніжок. Передні — мають різнорідний профіль вирізів, а задні — витиналися переважно скісно. Майже кожен столяр мав своєрідну форму профілювання підніжок. Це й було основною прикметою, за якою визначали майстра, що робив скриню. Передні й задні боки (“причолки”), віко та дно скрині сполучали між собою (“цинками”), зв’язуючи всі частини в одну стійку цілісність. Основою для скрині служили підніжки 18—20 см заввишки. Підніжки й “кочела” підвищують скриню майже на чверть її висоти, надаючи їй красивішого вигляду й можливості виконувати функції стола. Усередині скрині — праворуч, невеликий (на 10 см завширшки й 12 см заввишки) прискринок. У ньому зберігали коралі та гроші. Прискринок замикався на потайні дерев’яні засувки. Мальовані скрині виготовляли із соснових та липових дощок. Із соснових — основу завжди розмальовували, а з липових — ні. В останніх вона мала природний колір дерева. У другій половині ХХ ст. скрині розмальованих скринях прослідковуються у вигляді “цяточок”, “крапочок”, “рисочок”, “пасочок”, “качечок”, “гіллячок”, “віночків”, “зірочок”, “руж” тощо. Своєрідними мотивами яворівського розпису на скринях треба вважати зображення “качечок”, “вазонів”, “віночків”, “сонцят”. Загальна композиція цих мотивів передавалася столярами зроду в рід. Основою укладу орнаменту скринь є “квартири”, “рамцята” або “вікна”. Хоча кількість орнаментальних мотивів невелика, при вмілому їх розташуванні майстри досягали досить великої композиційної різноманітності. Яворівські скрині розмальовували звичайно жінки чи дочки столярів і лише зрідка — самі майстри. Кожна майстриня намагалася розмалювати скрині по-різному, бо тоді вони мали кращий збут. Покупці скринь, батьки дівчат, намагалися придбати таку скриню, якої ще ніхто в селі не мав. ЗАКАРПАТСЬКІ МАЛЬОВАНІ СКРИНІ Мальовані скрині з долинних районів Закарпаття мають форму невисокого видовженого прямокутника й називаються “курта-лада” (мала скриня). Довжина такої скрині 95—97 см, а висота — 40— 42 см. Низ та віко скрині окантовували “гемисом” (фігурною планочкою). Курти-лади призначалися для зберігання прикрас, утиральників, весільної сорочки, весільних рушників та вінка. Крім курти-лади до віна входила ще й велика висока скриня (прямокутна) з різьбленням на передній стінці та віці — “сусік та ряндя”. Під час сватання курта-лада знаходилася в коморі. Вона була основою згоди чи незгоди дівчини на одруження. Якщо не подобався дівчині леґінь, то вона казала, що “курти-лади не є, остолаж ще не зробив”. Закарпатські народні столяри здавна займалися виготовленням скринь, тож виробили для них специфічну форму та своєрідні засоби оздоблення. Виготовляли скрині з дощок соснових, яворових, липових, що були завширшки 20—25 см і скріплювалися спеціальними клета-лада містила прискринок для грошей, прикрас, документів. Закарпатські скрині, як і львівські, розмальовували жінки або дочки столярів. Для цього вони використовували широкі пензлі, виготовлені з кінського волосіння або вепрячої щетини, вузькі пензлі з коров’ячої або котячої шерсті. Малювання скрині розпочиналося з нанесення зеленого, синього або ж вишневого ґрунту фарбами, що виготовлялися з ягід рослини шатлик із домішкою соди. Після просихання ґрунту малювали коричневою, білою та жовтою фарбами рамцята. Були вони прямокутної або фігурної форми. У цих рамцятах найперше зображали вазонки, гільце, рай-деревце (шлюбну символіку). Цей мотив прослідковується і в весільних піснях. Трапляються й такі скрині, на яких рослинні мотиви присутні в дуже узагальнених формах. Вони компонуються в розкидку по всій декоративній площині. Побутували також скрині, на яких, окрім орнаментальних рослинних розписів, зображалися рай-птиці, зозульки, голубочки, півні, курочки. Рай-птиці розміщувались у вазенкових композиціях, стилізованих під квіти, — тюльпани, нарциси, едельвейси, ружі тощо. У закарпатських скринях тло мало синій, зелений або ж темно-вишневий кольори. БУКОВИНСЬКА МАЛЬОВАНА СКРИНЯ На Буковині побутували мальовані скрині завдовжки 105—110 см і заввишки 45—50 см. На Чернівеччині була ще й маленька скринька (скринча). Тримали в ній коралі, салби — прикраси з монет, весільний вінчик та рушники. Така скриня була завдовжки 80—85 см, а заввишки — 35—40 см. Такі скрині місцеві ковалі обковували, вставляли замки, робили скоби на колодочки. У давніх скринях фігурно викуваними вінклями втягували передні та задні боки й причілки. На бічних стінках прибивали невеликі фігурні металеві ручки (вуха). Скриню ставили в світлиці на лаві біля постелі, а скринчу — в кутку біля образів

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин