Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації · slovo.prosvita.com.ua · с. 1сторінка оригіналу ↗

ПРИЙНЯТИ ВИКЛИК

Слово Просвіти, №07 за 2006 рік

Фото О. Литвиненка НА ЧАСІ Газова суперечка, м’ясо-молочна війна Росії проти України, намагання парламенту при 50 присутніх у сесійній залі депутатах змусити уряд України вступити до Єдиного економічного простору, нечувана досі кампанія щодо одержавлення російської мови в Україні — це основні характеристики політичних явищ України зламу січня—лютого 2006 року. Нині все частіше, навіть на підсвідомому рівні, постає запитання: а який вихід із цієї ситуації. Звичайно, в першу чергу, це питання до влади. Відповідь на непрості виклики українського сьогодення спробував дати Президент України в щорічному посланні до народу, із яким він виступив у Верховній Раді України 9 лютого. Проте чи всіх ця відповідь цікавила? Далеко не всіх. Навіть переважну більшість парламентарів вона не цікавила. Відслідковуючи хід виборчого процесу нового скликання парламенту України, можна з повною відповідальністю констатувати, що для багатьох інтереси політичних сил стають вищими за національні. Особливо тих, чия “слава та всенародна любов” балансує на межі порогу проходження до Верховної Ради. Передусім це комуністи й “нетаки” (опозиційний блок “Не так” Леоніда Кравчука). На думку комуністів, для залучення на свій бік виборців (нині їх підтримують у 4 рази менше ніж у 2002 році) потрібні видовища. Тому фракція КПУ постановила 9 лютого засвідчити свою опозиційність до Президента, вивісивши плакати конфронтаційного змісту під час щорічного послання Президента до українського народу в парламенті. Звичайно, опозиція намагається все сказане Президентом якщо не дискредитувати, то хоча б заперечити. Якщо виходити з позиції п’ятої колони, то було що заперечувати. Коли не враховувати деяких зовнішніх нюансів, то це була нова мова української політики. По суті, вперше з парламентської трибуни Глава держави сказав слова, на які довгих чотирнадцять років очікувала українська нація. Президент акцентував на тому, що потрібно зробити все, аби кожен українець міг пишатися своєю Батьківщиною. За його словами, українська модерна нація відбулася і має реальні шанси ввійти в число розвинених країн світу. Напередодні президентського послання Голова Верховної Ради заявив: “Ми тоді зможемо стати європейцями, коли усвідомимо себе українцями”. Без мови важко говорити про таке усвідомлення. Тому Віктор Ющенко, на відміну від свого попередника, якому в посланнях не вистачало місця для мови й духовності, зробив наголос на мові. Тим паче, що цю тему нині активно експлуатують сили, що хочуть звернути Україну в зону ЄЕП. За словами Президента України, важливим фактором формування суспільних цінностей є мова. “Нація не може посісти гідне місце серед провідних країн світу, якщо не дбатиме про свою мову і про її розвиток. Державність української мови має виступати не тільки важливим інтегруючим чинником, а й слугувати потужним фактором культурно-інформаційної, економічної, політичної безпеки нашої держави”, — наголосив Глава української держави. Звичайно, ще одним вагомим чинником безпеки має бути європейська інтеграція, що засвідчує досвід сусідів України. Хоча майже вся Україна обвішана антиінтеграційними плакатами кравчуківських “не так”, Президент Віктор Ющенко сподівається здійснити конкретні кроки у сфері європейської інтеграції: 2007 року створити зону вільної торгівлі з Європейським союзом, а вже 2008 року Україна має стати асоційованим членом ЄС і після виконання копенгаґенських критеріїв набути повноправного членства в Європейському союзі. За словами Президента Віктора Ющенка, шлях до економічного процвітання, який Європа пройшла за сторіччя, Україна повинна пройти за 5—7 років (максимум — за 10). Україна може відбутися як повноцінна держава лише тоді, коли зробить економічний стрибок. “Вона має прийняти цей виклик і стати місцем формування нових моделей економічного розвитку, але це все — проблема політичної волі. Саме Україні історично судилося бути основою інтеграційних процесів у реґіоні Центрально-Східної Європи, стабільність якого важлива не тільки для континенту, а й для цілого світу”, — переконаний український Президент. Відсутність політичної волі яскраво проявляється на тлі енергетичної кризи, бо через блокування нафтового лобі в Україні не запущено в серійне виробництво виготовлення палива з органічних речовин. Президент сподівається, що протидію лобі вдасться зламати, й гострі нині питання взаємин із Росією розв’язати. Віктор Ющенко пропонує на двосторонньому та багатосторонньому рівні використовувати потенціал стратегічного партнерства з Російською Федерацією і підтримувати добрі взаємовигідні відносини з іншими країнами-сусідами. Щодо внутрішньої політики, то Президент закликає, щоб консолідація українського суспільства відбулася на фундаменті духовних цінностей. Віктор Ющенко в посланні до українського народу зацитував Івана Франка: “Наша мета — витворити з величезної етнічної маси українського народу українську націю — суцільно культурний організм, здібний до самостійного культурного і політичного життя”. Духовне відродження нації має спиратися на власну правдиву історію, якій належить пройти через серце й душу кожного громадянина України. “Не повинно бути білих плям чи недомовленостей для мешканців Києва чи Донецька, Львова чи Сімферополя. Це основа для консолідації українського суспільства, запорука постійного громадського діалогу, який має набути інституційних форм, вестись за участю представників різних громад і діаспор”, — констатував керівник держави. Українцям потрібно пройти одну велику школу і навчитися об’єднуватися й формувати консолідовану позицію і в зовнішніх відносинах, і перед загрозами економічних чи політичних криз. Для подолання всіх проблемних моментів Основного Закону Президент України запропонував створити конституційну комісію з представників політичних сил, громадськості, неурядових організацій, органів місцевого самоврядування, науковців, експертів, аби виробити проект нової редакції Конституції України, а відтак винести його на всеукраїнський референдум. Мирослав ЛЕВИЦЬКИЙ z

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин