Культура без провінції · с. 12сторінка оригіналу ↗
ВОЛОДИМИР ЛАВРЕНЮК: «МРІЮ ПРО КАР# ТИННУ ГАЛЕРЕЮ В РІДНОМУ СЕЛІ»
Слово Просвіти, №07 за 2006 рік
“Мальовнича Україна” — виставка художника під такою назвою відкрилася в Національному музеї літератури. Володимир Лавренюк родом із села Сабодаж, що біля Жашкова на Черкащині. Навколишня природа була настільки мальовнича, що він із дитинства перейнявся красою рідного краю, і став художником — так само, як ще двоє земляків, Григорій Ясинський та Микола Пшінка. Закінчивши школу, навчався в художньому училищі у Владивостоці. Згодом повернувся на Батьківщину і 11 років працював художником-оформлювачем в управлінні з меліорації, створив низку пейзажних картин. Обласною спілкою художників керував Петро Олексійович Басанець, у якого Володимир Лавренюк багато перейняв із композиції. Почав виставляти свої твори в Києві. Роботи стали популярними, їх охоче розкуповували, і вони розійшлися по Європі, в Америці, в Канаді. Шукаючи нових образотворчих форм і самовираження, Володимир Лавренюк нині працює над твором, в якому поєднує чеканку, різьбу по дереву, ліпку й живопис. Однак основне захоплення — живопис. Митець мріє створити в рідному селі картинну галерею, наповнити її портретами українських видатних діячів нашої минувшини, героїв, мислителів. Відкриття виставки перетворилося на свято земляцтва: було виголошено багато щирих промов і побажань, про Володимира говорилося як про художника і надзвичайну людину. Цікаво було дізнатися, наприклад, що він так любить природу, що в лісі висаджує кущі калини й доглядає їх... Пошанувати Володимира Лавренюка приїхав із Гореничів сільський хор в яскравих національних костюмах і зачарував присутніх неповторним співом. Пісні дуже пасували до картин художника: ліси, поля, жита, вітряки, сіножаті, ріки, озера, натюрморти, фігури з дерева, ліпка з глини… До речі, в Національному музеї літератури нині одночасно демонструються аж три виставки.
Іван ПИЛИПЕНКО, фото автора
z
На знімку: Володимир Лавренюк на тлі власних полотен.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
