Пам’ять · с. 15сторінка оригіналу ↗
ПРОЩАЛЬНІ ОПЛЕСКИ
Слово Просвіти, №07 за 2006 рік
25 січня залишив цей світ Ігор Михайлович РЯБОВ. Заслужений діяч мистецтв, професор Національної музичної академії України, представник легендарного покоління великих слов’янських музикантів, він знаний у всьому світі як один із найавторитетніших українських педагогів-піаністів, чиї учні (а їх було понад 150) концертують, завойовують численні нагороди на міжнародних конкурсах, викладають і пишуть музику в Україні й за кордоном. Але більше пасує І. Рябову точне й універсальне означення “митець”, яке звільняє талант від обмежень однієї професії. Адже обдарована людина має безліч можливостей творчо висловитися: автор численних методичних робіт, голова родини, що складається з талановитих музикантів, І. Рябов створив понад 500 картин-портретів, пейзажів, натюрмортів — він оволодів не тільки звуками, а й барвами світу...
Митець із однаковим смаком міг оцінити не тільки художній рівень гри виконавця, а і його концертне вбрання... Рідко можна зустріти особистість із такою позитивною енергетикою, яка перетворює на краще все, що її оточує: недосвідчених учнів — у блискучих майстрів, неузгоджені знання — у струнку методичну систему, кількадесят сторонніх людей — на дружний, з’єднаний спільними успіхами клас. До того ж — така особистість, яка мужністю, щирістю, гумором і життєлюбством легко завойовувала любов і повагу інших, яка відповідає за власні вчинки та за своїх вихованців, чиї концерти завжди надзвичайно майстерні. Ім’я Рябова вже давно перетворилося на знак якості, який позначив бездоганний професійний рівень, самовіддану сумлінність, вимогливість до себе. Сам він за часів навчання займався по 10—14 годин щодня.
СУМУЄМО...
Його учні мали змогу почути на уроках не тільки музичні приклади (адже коли І. Рябов торкався рояля, його звук зачаровував), а й із літератури, риторики, живопису, навіть танцю, і тому ставали не просто піаністами, озброєними всіма можливими прийомами, а музикантами. На такому підґрунті талант не мав жодних перешкод до розвитку. Життя Рябова було сповнене музики. Смерть тих, кого ми любимо, не може відняти їхні шляхетні справи і добре ім’я. Митець заслужив свої останні оплески, якими його проводжали сотні людей — рідні, учні, колеги. Про нього неможливо говорити в минулому часі. Без Ігоря Михайловича сумно на цім світі; він залишив по собі порожнечу, яку неможливо заповнити. Втім, утішаймося тим, що митець пішов туди, де найкращі роялі, де, напевно, уже чекають його Бетховен, Равель, Рахманінов...
z
Олена ЖУКОВА
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
