Гаряча тема · “В усьому світі ця галузь прибуткова”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
ГАЗ ІЗ НЕПОТРЕБУ Крим неухильно перетворюється на гігантський полігон складування твердих побутових відходів, які можна й потрібно використати як джерело додаткових енергоресурсів, наголошують фахівці-екологи.
Слово Просвіти, №07 за 2009 рік
Віктор ХОМЕНКО, Крим
ПЕРША ЛАСТІВКА СЕРЕД ЗИМИ На полігоні побутових відходів ялтинського селища Гаспра почали створювати пункти видобутку звалищного газу. На горішньому майданчику сміттєполігону бурять свердловини завглибшки від десяти до 45 метрів для видобутку газу, водночас споруджують газовідвідний трубопровід й вузол збору біогазу. Ці роботи здійснюють у рамках заходів рекультивації полігону й планують закінчити за три роки. Орієнтовна вартість — близько 20 млн доларів, які повинні окупитися вже невдовзі. За тридцять п’ять років існування величезний полігон твердих відходів біля Гаспри вмістив 5 мільйонів кубометрів сміття, купа якого заввишки 70 метрів, і вже давно вичерпав ресурс. Торік ухвалено рішення про його закриття й опорядження. До того ж, з порушенням санітарних норм полігон починається за триста метрів від житлових будинків, а закінчується вже на частині території Ялтинського гірсько-лісового заповідника. Гори сміття час від часу загоряються, тож жителі й гості селища задихаються ще й від ядучого диму. Терпець у людей остаточно увірвався торік улітку, коли гаспринці заблокували рух вантажного транспорту єдиною дорогою, що веде до звалища. Серія енергійних стихійних акцій протесту змусила владу офіційно закрити Гаспринський полігон назавжди. Сміття з реґіону вирішили перевозити в Сакський район на єдиний на півострові сміттєпереробний завод. Такі, як ялтинський, пункти видобутку звалищного газу варто запровадити на всіх інших численних звалищах півострова, адже резерв видобутку газу зі сміття практично невичерпний, переконують екологи. Чимало полігонів складування сміття на півострові давно завершили проектний строк експлуатації. Проте їх продовжують використовувати, порушуючи технологічні й санітарні норми. Чиновники ж досі розводять руками: мовляв, нічого іншого не залишається, оскільки гори сміття просто нікуди подіти. Наша довідка Нині на кримських полігонах твердих побутових відходів понад 60 млн тонн сміття. Щороку на звалищах накопичується 2 млн нових кубометрів, обсяг утворення відходів зростає щороку майже на мільйон тонн. За даними кримського Республіканського комітету захисту дов-
Володимир СЄДОВ, депутат Ананьївської районної ради, член Національної спілки журналістів України Фото автора
Величезна кількість несанкціонованих сміттєзвалищ сьогодні стала візитівкою багатьох міст і сіл Одеської області. Купи різноманітного непотребу на вулицях та в парках вже нікого не дивують і не обурюють, їх сприймають як належний додаток до сучасної влади. Та сама влада просто не в змозі зарадити лиху, і тому скаржитись пересічному українцеві просто немає сенсу. В найкращому випадку отримаєш відписку. Несанкціоновані сміттєзвалища — невід’ємна частина багатьох сіл нашого району та міста Ананьєва, де разом з бродячими собаками вони стали справжньою напастю для жителів і головним болем для міського і сільських голів. Наприклад, голові Новоселівської сільської ради Ананьївського кілля, із 28 полігонів, що функціонують на території півострова на 200 гектарах, тільки 50 % отримали державні акти на право користування землею. Понад половина кримських звалищ не відповідає санітарно-технічним вимогам. Майже всі вони не мають протифільтраційних екранів та інших бар’єрів, які запобігають забрудненню довкілля, не облаштовані спостережними свердловинами, наголошують екологи. Більшість полігонів уже давно вичерпала свої можливості. З цієї причини призупинено діяльність Білогірського, Керченського й Бахчисарайського полігонів твердих побутових відходів. Незадовільний стан з утилізації відходів у Сімферополі, Ялті, Судаку, Феодосії, Керчі, Коктебелі, Чорноморському. Украй прикрий стан на Південнобережжі. Звалища там перевантажені, часто самозагораються. На звалищах нема системи збору й очистки фільтрату. Не відповідають санітарно-гігієнічним нормам й чадні звалища в Старому Криму, Азовському, Красногвардійському, Октябрському, Ленінському, Роздольненському та інших реґіонах. Щороку в Криму виявляють понад 300 несанкціонованих звалищ, що розташувалися вже на майже 800 гектарах, а ліквідовувати вдається далеко не всі. На кожного кримчанина припадає щороку по 20 кубометрів відходів. На півострові понад 600 тисяч району для того, щоб отримати дозвіл на вивезення відходів та ліміту на утворення й вивезення відходів на 2009 рік, потрібно надати тільки до державного Управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області 19 всіляких проектів, довідок, відомостей, висновків, інформацій, наказів, ліцензій, свідоцтв тощо. Від сільських голів вимагають звіти, перспективні плани, дозволи і ще багато документів, виготовити які вони фізично не в змозі. До того ж, на це йде величезна кількість коштів, яких у місцевого самоврядування і так бракує. Для того, щоб відповідно до чинного законодавства України в невеличкому селі Ананьївського району Одеської області відкрити санкціоноване сміттєзвалище, сільському голові потрібно пройти всі кола сучасного бюрократичного пекла — близько десятка дозвільних служб і правоохоронних структур, які у свою чергу вимагають від нього іноді заздалегідь неможливі документи. Грошей на все це у тонн особливо токсичних відходів, зокрема й пестицидів, які через тривале неналежне зберігання слід терміново перевантажити в нову тару. У Криму майже нема потужних підприємств із переробки твердих побутових відходів. Дуже мало надають коштів на ремонт і утримання полігонів для непотребу. Відчувається гострий дефіцит машин для вивезення сміття й контейнерів для відходів. Керівники республіканської СЕС підкреслили, що коли таке ставлення до утилізації непотребу збережеться, то “на півострові може трапитися все що завгодно — аж до епідемії”. Проблема настільки серйозна, що Верховна Рада України ухвалила закон “Про відходи”. У ньому передбачено механізми зберігання, транспортування, утилізації й знищення сміття. Враховано, здавалося б, усе, втім, як доводять результати перевірок прокуратури, основних положень закону систематично не виконують. Уряд автономії заявив, що на півострові складається надзвичайна ситуація з утилізацією й переробкою твердого побутового сміття, він давно готує реґіональну стратегію з питання утилізації непотребу, яка включатиме екологічні, соціальні й економічні аспекти. Урядовці півострова так і не завершили оголошеного чотири роки тому конкурсу інвесторів з утилізації твердих побутових відходів.
сільського голови, звісно, немає. Зарплату він сьогодні якщо й отримує, то тільки половину, а “крайній” завжди він. Та й штрафів теж вистачає, бо на своїй території за все відповідає саме сільський голова. Ось і потрапляє місцевий народний обранець у капкан, розкладений йому (іноді — свідомо) бюрократами. Виявляється, у сучасного сільського голови відповідно до чинного законодавства України близько 200 делегованих державою обов’язків. Але як їх виконувати в ситуації, що склалася, невідомо. Внаслідок злочинної недбалості влади всіх рівнів в Ананьєві вже кілька років не працюють очисні споруди. Щоденно в річку Тилігул, винищуючи все живе, скидають близько 600 кубометрів нечистот. Менш ніж за місяць закінчується дозвіл на водокористування в місті, й на Ананьїв чекає екологічна катастрофа, що призведе до актів народної непокори. У районі досі не вивезено 11 тонн токсичних отрутохімікатів, які
ЗАГРОЗА ЄВРОПЕЙСЬКІЙ БЕЗПЕЦІ Стан з утилізацією побутових відходів України і Криму вже тривалий час із тривогою відслідковують міжнародні організації. Їхні фахівці запевняють: ситуація вже виходить з-під контролю влади, та її не сприймають як катастрофу локального значення. — Україна — одна із найзабрудненіших країн Європи, — зазначають спеціалісти екологічного проекту “Громадський моніторинг поводження з відходами: прозорість і участь” у Криму. — Отруйні речовини з нечистот, які виділяють накопичені в нас тверді побутові відходи, потрапляють в атмосферу, забруднюють землю й ґрунтові води, річки й моря. На думку спеціалістів, накопичення нашого неутилізованого сміття створює загрозу всьому Чорноморському й Азовському басейну. На кожного мешканця нашої країни припадає близько 500 тонн накопичених твердих побутових відходів, ми дихаємо отруєним повітрям: щороку по 85 кілограмів шкідливих викидів на особу. Несприятлива екологічна ситуація — одна з основних причин стрімкого збільшення за останні два десятиліття смертності українців, тривалість життя яких на сім років у жінок і на 12 у чоловіків менша, ніж у розвинених країнах. У рекреаційному Криму на урядовому рівні досі не ухвалили стратегії боротьби зі сміттям. Центральна й місцева влади розв’язання цієї глобальної проблеми намагаються перетягти на себе, як ковдру. Дивуватися тут нічому, бо там, де непотріб, — великі гроші. Вони, звісно, не пахнуть, проте від кількості сміття смердить багатьом нашим землякам.
РЕАЛЬНІ ПРОЕКТИ Науковці Кримської академії наук — розробники реґіональної стратегії утилізації твердих побутових відходів — вважають: позбутися отруйних гір сміття на півострові можна. Один з авторів цієї програми — президент КАН професор Віктор Тарасенко переконує, що вчені розробили принципи й пріоритети, які передбачають розв’язувати питання ефективної утилізації сміття з урахуванням соціальних, економічних і транспортних проблем, ландшафтно-географічних і геологічних особливостей. Однак справа гальмується. Створення лише одного великого й екологічно безпечного за сучасними критеріями сміттєпереробного комплексу в рівнинній частині півострова дає змогу розв’язати проблему сміття в Ялті, Алушті, Сімферополі, Бахчизберігаються майже просто неба. Несанкціоновані сміттєзвалища утворюють багаторічні “Гімалаї” в населених пунктах району. Про це відомо на всіх рівнях влади вже кілька років, але все залишається без змін. Ніхто ніколи, крім “стрілочника” — сільського голови та другорядного міського чи-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
