Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Обговоримо? · “Комусь справді дуже хочеться запалити ґнотик під нашою хатою?” · с. 10сторінка оригіналу ↗

НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМІЇ ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА

Слово Просвіти, №07 за 2011 рік

Це не останній ґандж Концепції. Експерти-філологи бачать у ній спроби принизити, відтіснити на задвірки українську літературу як меншовартісну, протиставити російській (“високій”), яка, мовляв, має природжене право на “особливу роль”. Такий підхід позбавлений і державного, і міносвітянського здорового глузду: безперспективна справа реанімувати віджилі і скомпрометовані реакційні теорії на кшталт “літератури для домашнього вжитку”. За час свого існування українське красне письменство переконливо довело, що її роль і призначення не лише “доносити до читача інформацію про своєрідність українських традицій та культури”. Тому погодитись, що тільки російська література зі своєю шкалою цінностей формуватиме духовно-інтелектуальний світ українців — важкувато. У зазначеному документі неодноразово йдеться про “тріаду”: українську, російську і світову літературу. Як стверджують експерти, це суперечить науковому розумінню предмета. За словесним лушпинням виступає намагання вивести, виокремити як самостійний предмет російську літературу із зарубіжної, заслуги якої ніхто і ніколи не заперечував. Хоча нещодавно водному із телеінтерв’ю Табачник і говорив, що Концепція не передбачає окремого предмету, але… Але виявляється, що дехто, не напружуючись, використовуючи перевірену канцелярську казуїстику, може домогтися свого. Таким чином, у предметі “світова література” буде і “російська”, але їй в програмі буде відведено три чверті всього навчального часу. Неприйнятним, вважають експерти, є рішення перейменувати курс “зарубіжна література” на “світова література”. Зрештою, всі найкращі зразки літератури становлять світову. Належить до неї і наша, навіть всупереч тим, хто досі дотримується твердження, що “украинского языка нет, не было и быть не может”. Розмежування “українська — світова” зроблено заради літератури сусідньої держави і “всупереч природі речей і логіці”. Зроблено з єдиною метою: вивести її за поняття “світова”, спростивши тим самим маніпуляції свідомістю молоді. Зважаючи на ці аргументи, учасники “круглого столу” зажадали від табачниківського міністерства скасувати наказ, яким затверджено Концепцію. Більше того, незважаючи на будь-які чиновницькі симпатії неприпустимо нав’язувати літературній освіті ідеологію “русского мира”. Не варто було б забувати войовничим адептам того “мира”: загидити, спустошити, обікрасти національні духовні святині, а заодно й душі молодого покоління вони можуть, але рано чи пізно знищення й рішучий суд кари виллється на спустошителя. Із 20 січня 2011 року розпочато висунен' ня претендентів на здобуття щорічної премії імені Івана Огієнка. Премія заснована на вшанування видатного українського вчено' го'мовознавця, письменника, перекладача, педагога, державного й церковного діяча, уродженця містечка Брусилова Івана Івано' вича Огієнка — митрополита Іларіона (1882—1972 рр.). Премію присуджують за заслуги у роз' витку національної духовної культури, утвер' дження української державності, міжнаціо' нальної та міжконфесійної злагоди у номіна' ціях: “Література”, “Мистецтво”, “Освіта”, “Наука”, “Громадська, політична та духовна діяльність” у розмірі до 3 тис. грн у кожній но' мінації. Реєстрація претендентів завершується 20 лютого 2011 р. на підставі надісланих або поданих у 2'х примірниках матеріалів до Ко' мітету з присудження премії імені Івана Огі' єнка (10014, м. Житомир, вул. Мала Берди' чівська, 25, Управління культури і туризму, Комітету з Премії Івана Огієнка). Довідково: Премію присуджують особам або групам осіб незалежно від місця проживання, націо' нальності, статі, віросповідання, расової приналежності, стану здоров’я, громадянс' тва. Премія може присуджуватися посмерт'-но, якщо померлий кандидат у лауреати ви' сувався за життя. Премія, присуджена групі осіб, розподіляється рівними частинами між усіма лауреатами. Право висунення претендентів на здо' буття Премії належить осередкам Всеукраїн' ського товариства Івана Огієнка, творчим спілкам, громадським об’єднанням, устано' вам, організаціям, науковим, освітнім, куль' турним, церковним закладам, що діють в Ук' раїні і за її межами. Також право на висунен' ня претендентів на здобуття Премії мають лауреати попередніх років за умови, що вони не входять до складу комітету з Огієнківської премії відповідного року. Матеріали на претендентів для здобуття премії мають містити: — обґрунтоване подання осередку гро' мадського об’єднання, підприємства, уста' нови, організації, закладу тощо, завірене відповідною печаткою і підписом керівника, подання лауреата премії попередніх років, підписане та завірене за місцем його робо' ти, проживання або нотаріально; — особовий листок обліку кадрів із вкле' єною фотокарткою, завірений за місцем ро' боти або проживання; — список наукових, літературних, музич' них, художніх праць, що відображає внесок претендента (кожної особи з групи претен' дентів) у вивчення, розробку, узагальнення, популяризацію наукової літератури, пере' кладацької, духовної спадщини Івана Огієн' ка, його державної, освітньої, церковної ді' яльності; список завіряється підписом пре' тендента (підписом кожного з групи претен' дентів) або керівником підприємства, уста' нови, організації, об’єднання, що висувають претендента; — праці претендента: книга, монографія, серія книжок, мистецький твір (його репро' дукції, кольорові та чорно'білі фотографії, слайди), музичні твори (їх нотні та магніто' фонні записи), опис державної, освітньої, церковної діяльності, підтверджений відпо' відними документами і свідченнями, інші форми видатних заслуг у вивченні, збере' женні, розробці, узагальненні, впроваджен' ні, популяризації духовної спадщини І. Огієн' ка, розвитку української духовної культури й української державності. Матеріали на кожного претендента (гру' пу претендентів) мають бути надруковані че' рез 2 інтервали, підшиті у швидкозшивачах, із помітками “1'й примірник” та “2'й примір' ник” у правому верхньому кутку, містити ну' мерацію аркушів і опис документів, що міс' тяться у кожному з них, опис праць претен' дента (групи претендентів), які надсилають' ся до Комітету додатково (книги, мистецькі твори, магнітофонні касети, фотографії то' що). На титульній частині обкладинки швид' козшивача робиться наклейка з надрукова' ним прізвищем, ім’ям та по батькові претен' дента (кожного з групи претендентів). Матеріали, надіслані до Комітету, не ре' цензуються і не повертаються.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин